Квітень 25, 2018

Асоціація України з ЄС: економіка чи політика?

листопад 30, 2013    НовиниРаспечатать эту статью

Асоціація України з ЄС: економіка чи політика?

З екранів телевізорів, статей з онлайн ЗМІ провладна більшість в особі незмінних спікерів нам чітко твердить, що підписувати угоду про Асоціацію з ЄС зараз не вигідно, ще не прописані всі преамбули в договорі угоди про компенсацію Україні за наслідки від підписання документа, та й “великої брат москаль” тисне з боку, дивись і зовсім задавить нашу експортно- орієнтовану економіку , звідки потім пенсії і зарплати виплачувати? Редакція нашого журналу вирішила розібрати яка з версій найбільш реальна: економічна чи політична ?

Історія провалу

1994 – Угода про партнерство та співробітництво.

2003 – Леонід Кучма заявив про мету – підписання Асоціації з ЄС.

2009 – Віктор Ющенко підписує бiльш ширшу угоду про партнерство і співпрацю з ЕС.

2010 – Віктор Янукович ставить головну мету у своїй передвиборчій кампанії – зближення з Європейським союзом.

листопада 2010 – Підписання протоколу до Угоди про партнерство та співробітництво з основним принципам участі в програмах Євросоюзу .

березень 2012 – парафування угоди про асоціацію з ЕС, що включає положення про створення Зони вільної торгівлі.

17 вересня 2013 – Кабінет міністрів України в особі прем’єр -міністра Миколи Азарова одноголосно схвалив проект Угоди про асоціацію з Європейським союзом.

кінець вересня 2013 Асоціацію з ЄС підтримали глави всіх діючих в Україні релігійних конфесій, а також мільярдер Рінат Ахметов та безліч інших підприємців.

23 жовтня 2013 Європейський парламент прийняв резолюцію , в якій рекомендовано підписання Асоціації ЄС з Україною .

8 листопада 2013 Зустріч Миколи Азарова з керівниками промислових підприємств з метою вирішення проблеми експорту до країн МС .

11 листопада 2013 Зустріч Януковича з Путіним у форматі тет.

21 листопада 2013 Рішення Кабінету міністрів України в особі прем’єр-міністра Миколи Азарова про призупинення до підписання Асоціації з ЄС.

Версія економічна

Припустимо Азаров каже правду, і підписувати асоціацію зараз не вигідно, так як насправді безліч заводів які переважно заробляють на експорті продукції до країн МС змушені будуть скорочувати експорт з причини встановлення не конкурентних мит Росією, тим самим менше заробляти, а значить і позбавляти людей робочих місць. Позиція Путіна, який представляє ТЗ, була ясна ще з моменту “сирної війни” – йдете в ЄС, ми накладаємо мита на всіх товари, які будуть iмпортовано з вашого боку. Однак чому даний сценарій не був прорахований до моменту підписання угоди (а це ж ази політичної дипломатії), або Азаров подумав що в останній момент він умовить Путіна відкрити свої кордони, щоб на території Росії разом з українськими товарами хлинули і дешеві – якісні товари з ЄС? Питання риторичне, проте у результаті ніяк інакше як “кидаловом Європейського союзу” все це не назвеш. Обговорювати це потрібно було протягом року, а не в самий останній момент підписання угоди. І це все при тому, що Україна прагне до ЄС, а не навпаки. Якщо прем’єр-міністр дозволяє такі дилетантські промахи, то що він робить у кріслі прем’єр-міністра?

Версія політична

Політична версія більш ясна, якщо врахувати що відразу після 11 листопада (зустріч Януковича і Путіна), почалося активне гальмування вирішення справи Тимошенко, на якому вперто стояла європейська сторона, а рівно через 10 днів, напередодні саміту у Вільнюсі, коли представники ЄС негласно повідомили що закриють очі на справу Тимошенко, аби тiльки Україна підписала документ, було повідомлено що підготовка до асоціації зовсім скасовується. Які пряники Путін пообіцяв Януковичу в разі відмови від євроінтеграції одному Богу відомо, але те що ця зустріч стала точкою прийняття гіркого рішення – це більш ймовірно.

Висновок

Якби одна з версій сталася в будь-якiй європейськiй державі, уряд або президент негайно подали би у відставку. Питання тільки одне чи стане Україна цiєю європейською державою?

Мітки: , , ,








  • Nekto007

    хороший анализ, склонен к политическому сценарию!