Рано осіннього ранку 2007 програмісти Павло Дуров і Олег Андрєєв стукали по клавішах, бажаючи якнайшвидше запустити додаток, що дозволяло користувачам соціальної мережі «ВКонтакте» малювати віртуальним балончиком з фарбою. Мережа, яку вони відкрили рік тому, росла на сотні тисяч користувачів в місяць. Як згадує Андрєєв, сайт постійно атакували хакери, після безсонних ночей злипалися очі, але творець «ВКонтакте» Павло Дуров хотів оцінити реакцію людей на додаток «Графіті». Коли з’явилися перші малюнки, програмісти впали спати у моніторів — офісу у них ще не було.

Через три роки компанія 26-річного Дурова в’їхала в колишню штаб-квартиру X5 Retail Group на Невському проспекті, навпроти Казанського собору, в будинку компанії «Зінгер», увінчаному бронзовими Валькірія і скляним глобусом. Тут пишуть програмний код 24 відмінника і золотих медаліста, які обслуговують найбільшу російськомовну соцмережа із сотнею мільйонів користувачів. «ВКонтакте» заробляє близько $ 10 млн на місяць, а оцінки її вартості наближаються до $ 2 млрд.

Дуров не любить з’являтися на публіці, зрідка викладає свої фотографії (погляд повз камери) і майже не розмовляє з пресою. Навіщо, якщо можна звернутися безпосередньо до 2712065 читачам свого блога? Правовласники ненавидять Дурова за те, що «ВКонтакте» дозволяє ділитися фільмами та піснями, а розробники ігор обожнюють його, тому що він дає їм доступ до аудиторії.

«Для мене гроші є абсолютно віртуальними одиницями, які безглуздо обговорювати у відриві від реально значущих речей. Брати участь у цій гонці, щоб комусь щось доводити, здається об’єктивно марним заняттям, хоча це не найгірший вид спорту»- так розпочав інтерв’ю людина, чиє ім’я стоїть внизу кожної сторінки соцмережі.

Багато програмістів мріють запустити стартап, скликати туди однокурсників і підпорядкувати собі пів-Рунета, але вийшло це тільки у Дурова. Як?

Школа для хакера

Син професора філології почав ходити в школу в італійському Турині, де його батько пропрацював кілька років. Повернувшись до Петербурга, він навчався у звичайній школі, але недовго — надто часто пояснював вчителям, що вони некомпетентні. А ось в експериментальні класи Академічної гімназії таких, як Дуров, набрали цілу банду. Через проблеми із зором він сидів за першою партою, часто на самоті, отримував високі оцінки і славився ерудованим — але його затьмарювали зірки класу, переможці олімпіад. Старший брат Микола, талановитий вчений, теж вигравав змагання з математики та інформатики.

Дуров навчився програмувати і для початку змінив заставку всіх шкільних комп’ютерів з логотипу Windows 95 на фотографію вчителя інформатики з підписом «Must die». Учитель кілька разів позбавляв його доступу до комп’ютерів, але Дуров щоразу ламав паролі. «З ним завжди доводилося спілкуватися насторожено, було незрозуміло, щиро він говорить або знущається над тобою», — згадує його однокласник Олексій Діевскій.

Після випускного вечора Дурова запитали, ким він бачить себе в майбутньому. Той віджартувався: «Інтернет-тотемом».

Але коли на сайт студента філфаку СПбГУ Durov.com потекли реферати з усього університету, жарти припинилися. Електронна бібліотека була не головною метою Дурова — він хотів об’єднати студентів, які навчалися в різних районах міста, давши їм майданчик для обміну ідеями та думками. Залишивши Durov.com існувати у вільному режимі, він відкрив форум університету і почав його розкручувати. Розділивши портал на майданчики факультетів, він ініціював словесні битви, часто сперечався під різними нікнейму сам з собою, а в офлайні організовував конкурси дизайну і краси.

Незабаром Дуров подав заявку на стипендію Володимира Потаніна і брав участь у рольовій грі, в процесі якої з відмінників вибирали тих, хто наділений лідерськими якостями. «Павло говорив неголосно, але всі чомусь замовкали й починали слухати, — згадує Юрій Ліфшиц, переможець міжнародних математичних олімпіад, пізніше працював в Yahoo. — Там всі були яскравими, але навіть у простих ситуаціях, наприклад при виборі місця зустрічі «потанінцев», його думка була одним з вирішальних». Стипендію Дуров отримував три роки поспіль.

До останнього курсу він твердо знав, що хоче займатися своїми проектами, а не перекладом з англійської (як значилося в дипломі). «Коли я дивився на людей, які щодня їздять на рутинну роботу в офіси, я не уявляв такого сценарію в своєму житті, — розповідає Дуров. — Керівництво інтернет-проектами, організація університетських заходів привчили до незалежності і думки про те, що в мене немає безпосереднього начальства». Диплом він так і не забрав, не бажаючи зайвий раз стикатися з бюрократією.

Серед інших ідей Дуров обдумував соціальну мережу, де люди виступають під реальними іменами. І в цей момент в його поштову скриньку впало лист від людини, з якою він втратив зв’язок сім років тому.

Безпечні зв’язку

В’ячеслав Мірілашвілі читав статтю в «Діловому Петербурзі» і не вірив своїм очам — його однокласника Дурова хвалили як творця форуму СПбДУ. В’ячеслав навчався в американському Університеті Тафтса і бачив, як набирають популярність соцмережі, в першу чергу Facebook. Мірілашвілі відшукав адресу Дурова, і незабаром друзі обговорювали перспективи соцмережі для студентів. «Ідея пошуку однокласників і однокурсників здавалася актуальною для нас з В’ячеславом особисто, — згадує Дуров. — Адже ми могли б ніколи не зустрітися знову».

Почни вони трохи пізніше, їхні шанси на успіх були б істотно нижче. Навесні 2006 року кількість користувачів в російськомовних соцмережах швидко росло, але обчислювалася поки тисячами людей. Навіть найбільша — «Одноклассники» — недотягує до мільйона користувачів. У глобальному Facebook сиділо в 10 разів більше народу, але до капіталізації на мільярд доларів, якою Шон Паркер у фільмі «Соціальна мережа» спокушав Марка Цукерберга, було далеко.

Своїх грошей для запуску соціальної мережі у В’ячеслава не знайшлося. Він позичив їх у однієї з компаній свого батька, відомого в 90-і роки підприємця Михайла Мірілашвілі. Друзі заснували фірму, в якій контроль залишився у Мірілашвілі-молодшого, а міноритарними акціонерами виступили його приятель Лев Левієв і Дуров. Втім, останній залишив собі пакет голосуючих акцій, достатній для скасування неугодних рішень. Те, що бренд може бути пов’язаний з неоднозначним ім’ям Мірілашвілі-старшого, Дурова не збентежило. Він почав адаптувати ідею Facebook і додавати свої функції.

«Будь ласка, зареєструйтесь на цьому сайті! Ти дуже мені допоможеш!»- Благали один одного студенти столичних вузів. За кілька листопадових днів нікому не відома мережа «Вконтакте» залучила понад 2000 користувачів. Причина — конкурс, який вигадав Павло Дуров. Тому, хто запрошував найбільшу кількість друзів, дарували плеєр iPod.

За перший рік «ВКонтакте» отримала 3 млн користувачів. Людей приваблювала можливість шукати друзів і відзначати їх у фотоальбомах, призначати зустрічі, завантажувати музику і відео. «Павло, на відміну від більшості програмістів, розумів, чого хоче від життя школяр і студент і як це виглядає в дизайні, — пояснює Олег Андрєєв. — Він вмів дивитися очима людини, у якої старий браузер і повільний інтернет».

Питанням життя і смерті для “ВКонтакте” стала навантаження на сервери — наприклад, постійне зависання спровокувало відтік користувачів з Friendster, другий за чисельністю світової соцмережі того часу. Дурову пощастило — його брат Микола, корпевшій над докторською в Інституті математики товариства Макса Планка, примудрявся знаходити час, щоб оптимізувати навантаження на сервери.

Але головна проблема полягала в тому, що «ВКонтакте» були потрібні мільйони і мільйони доларів — на закупівлю нових серверів, їх підтримку і наймання співробітників. Акціонери не мали власних засобів і більше займати не хотіли. А тут як раз до «ВКонтакте» постукав фонд DST. «Наш проект принципово відрізнявся від інших стартапів, так як зростав експоненціально, причому без реклами, — згадує Дуров. — Юрій Мільнер запропонував більше за інших і попросив менше. При цьому він сам проявив ініціативу і приїхав до нас».

Засновник фонду DST, партнер олігарха Алішера Усманова і найвідоміший російський інтернет-інвестор Юрій Мільнер відомий умінням сподобатися власникові перспективної бізнес-ідеї. Ще одна риса цього венчурного капіталіста — невтручання у справи компанії, куди він вклався (поки справи йдуть добре). «Мільнер весь час захоплювався Дуровим, говорив, що він геній і так далі, — зауважує колишній топ-менеджер компанії, в яку інвестувала DST. — Це потім у нього улюбленцем став Цукерберг, а тоді панував Дуров». Так чи інакше боку поторгувалися, і DST купив 24,99% «ВКонтакте» за $ 16,3 млн.

Поступово стало ясно, що неможливо підвищувати витрати на розростається відео-і фотохостинг і при цьому відтягувати початок отримання доходу. Дурову довелося йти на компроміс. «ВКонтакте» всіма силами утримувалася від реклами, але дозволила підвищувати особистий рейтинг за допомогою платних SMS. Пізніше стали продавати віртуальну валюту за справжні рублі. Публіці також представили сервіс «Подарунки» — заплати і пішли віртуальну листівку або річ одному.

Але виручка в кілька мільйонів доларів не дозволила окупати сайт, і влітку 2008 року Дуров уклав перший рекламний контракт. Через півроку він почав брати «податок» з творців соціальних ігор, які заробляли на аудиторії «ВКонтакте». Тепер у неї входили не лише студенти елітних вузів.

Скандал навколо контенту

«Це 30 млн кримінальників, і співучасники відомі! — Лаяв користувачів «ВКонтакті» директор кінокомпанії «Амедіа» Олександр Акопов. — Усіх посадити у в’язницю не можна, але 10 000 — можна!»Акопов розсердився на Дурова за те, що той фактично містить найбільше сховище піратського контента в Росії. Приблизно половина показів відео в рунеті припадає на «ВКонтакте», розповіли кілька правовласників, — і це конкурентна перевага соцмережі.

Дуров вважав свободу поширення інформації органічної рисою інтернету, але, щоб заспокоїти правовласників, йому знову довелося йти на угоду з власними переконаннями. «ВКонтакте» дала правовласникам можливість видаляти відео і запропонувала просувати їх сторінки. Першою під корпорацію відмінників прогнулася 20 Century Fox, але інші поки не поспішають йти за нею. Наприклад, провайдери, що входять до групи Virgin Media, закрили своїм клієнтам доступ до соцмережі.

Про розміщення акцій на західних біржах з таким підходом до контенту можна не мріяти. «Навряд чи IPO« ВКонтакте»можливо без врегулювання всіх питань про піратському контенті з правовласниками. Не хочу вживати слово «неможливо», але це занадто серйозне питання», — заявив представник одного з міжнародних банків, що брали участь в IPO” Яндекса “. Схоже, це стало однією з причин кампанії з чищення рядів — увійти в мережу тепер можна тільки за запрошенням друга, який повинен вказати мобільний телефон новачка. А до 2012 року «ВКонтакте» обіцяє-таки запустити «систему запобігання поширення небезпечного контенту», у тому числі порнографії.

Чистка не зменшила приплив користувачів. «ВКонтакте» обганяє російськомовний сегмент Facebook, «Однокласників» та «Мій Світ» за кількістю користувачів і трафіку. Більше половини виручки мережа отримує від реклами — Дуров відмовився від банерів, зробивши ставку на контекстні оголошення. «Стратегія« ВКонтакте»полягає не в вичавлюванні ARPU (виручка з одного користувача), а в збільшенні призначеної для користувача бази», — говорить він.

Але можливості для зростання користувацької бази «ВКонтакте» аж ніяк не нескінченні. Якщо Facebook англійською мовою може збільшуватися на мільярди користувачів, то Дуров вибрав російськомовну аудиторію вже на три чверті (на 170 млн говорять по-російськи доводиться 135 млн акаунтів). Що придумає банда відмінників?

У Дурова є відповідь і на це: «Моя мрія — переламати національний комплекс неповноцінності, довівши, що продукти з Росії можуть бути масово затребувані у всьому світі». Судячи з публічних заяв топ-менеджерів, найближчим часом «ВКонтакте» почне експансію на європейський ринок. Як найбільш вірогідний об’єкт нападу «ВКонтакте» згадувалася Німеччина, де місцеві соцмережі задавлені Facebook. Приклад Orkut, яка перемогла усіх в Бразилії, показує, що Facebook можна обійти за рахунок винахідливості і розуміння потреб мешканців конкретної країни.

Якщо у тебе боєздатна команда програмістів, чому не ризикнути? «Може виявитися, що для досягнення нашої мети сервісу« ВКонтакте»потрібно буде помінятися до невпізнанності або нашій команді доведеться взагалі створити новий продукт. Але рано чи пізно це буде зроблено», — переконаний Дуров.

Звучить красиво, але чи так бачать майбутнє «ВКонтакте» інші його акціонери?

Популярні ботаніки

Коли Дмитро Гришин, гендиректор Mail.ru Group (так називається колишній фонд DST), нещодавно заявив, що розглядає можливість об’єднати «ВКонтакте» з «Мій Мир» і «Однокласниками», ринок був шокований цією звісткою. Звичайно, багато знали про давню мрію Mail.ru Group, але мало хто вірив, що вона збудеться. «Стратегічно для нас правильно придбати контроль у соціальній мережі [« ВКонтакте»], а краще навіть викупити всі 100%», — підкреслив Гришин.

Дуров негайно окоротіл його у своєму блозі, сказавши, що нехай шановний акціонер наганяє такими заявами вартість акцій Mail.ru Group на Лондонській біржі, але ні про яке злиття мови не йде. Джерело, близьке до акціонерів «ВКонтакте», підтвердив, що великого сенсу зливати «ВКонтакте» з іншими соцмережами немає, так як це велика непублічна компанія, яку можна «оттюнінговать» до IPO і продати акції дорожче. «Дуров — це реально key man, — вважає Леонід Богуславський, глава ради директорів фонду Ru-Net. — Компанія дуже істотно залежить від Павла, і, якщо він піде, у неї можуть виникнути проблеми».

Щоб упевнитися, чи так це, досить заглянути в будинок Зінгера з Валькірія і земною кулею. Дуров оточив себе однодумцями. Комерційних служб в штаб-квартирі немає — одні програмісти, яким заборонено пити, курити і підвищувати один на одного голос. Ключові посади займають його університетські друзі, з якими вони тусувалися на форумі СПбДУ в закритій групі «Мафія». Брат Микола зайняв пост технічного директора.

Цей масонський гурток золотих медалістів створює продукт, на якому непогано заробляють інші акціонери. Торік виторг «ВКонтакте» склала $ 94 млн, а в 2011 році планується її подвоїти. У листопаді 2010 року Mail.ru Group докупила 7,5% акцій «ВКонтакте», виходячи з оцінки всієї компанії в $ 1,63 млрд, а в квітні нинішнього року розповсюдила заяву, що оцінює соціальну мережу в $ 1,84 млрд.

Стратегія хвилює Дурова більше, ніж список тих, хто стає багатшим за рахунок «ВКонтакте». Як говорив його улюблений письменник, господар стартап-інкубатора Y Combinator Пол Грем, нерозумно думати, що «ботаніки» не хочуть бути успішними, — вони хочуть. Але ще сильніше вони прагнуть стати найрозумнішими. Що може служити кращим доказом впливу на уми, ніж підпис «Павло Дуров» на кожній сторінці мережі, в яку потрапило сто мільйонів чоловік?