Держструктури продовжують методично пояснювати групі «Приват» хто нині в домі хазяїн. З початку січня на феросплавні і хімічний активи групи обрушилися енергетичні проблеми, мільйонні штрафи і судові позови. По тому, чи будуть такі принципові природоохоронні та інші держінстанцій до підприємств інших ПФГ, можна буде побачити – в Україну йде наведення порядку або ж «атака» на опальну бізнес-групу.

Першим про виниклі проблеми заявив «Запорізький завод феросплавів». З 1 січня 2011 ЗЗФ був переведений з I на II клас енергоспоживання, що зробило виробництво продукції нерентабельним і змусило завод зупинити половину виробничих потужностей.

Як повідомили в Нацкомісії з регулювання електроенергетики, у 2010 р. ЗЗФ не виконав норматив за середньомісячним споживанням електроенергії: для I класу він становить не менше 150 млн. кВт / ч. «При плані відновлення виробництва до 70%, завод довгий час працював на рівні не більше 30%», – пояснюють на підприємстві. Обсяги споживання підприємством електроенергії в 2010 р. склали 136 млн. кВт / ч. в місяць.

Зберегти I клас енергоспоживання в 2011 р. ЗЗФ дозволило б продовження договору на оренду підстанції «Ф2». Проте, в «Запоріжжяобленерго» повідомили, що не бачать можливості для продовження терміну оренди.

Запорізький завод феросплавів

Позицію енергетиків складно назвати логічною: ЗЗФ є енергоємним підприємством Запоріжжя та скорочення ним обсягів виробництва не вигідно в тому числі самому «Запоріжжяобленерго». За інформацією ЗЗФ, з 1 січня на заводі зупинено 8 електропечей, а незадіяні у виробництві працівники спрямовані на ремонтні та допоміжні роботи. Якщо питання з орендою підстанції не буде вирішене, під звільнення можуть потрапити 500 працівників (20% всього штату підприємства), також буде розглядатися питання про зупинку інвестиційних і соціальних програм, – повідомили в ЗЗФ. Вирішити проблеми енергоспоживання підприємства може будівництво власної підстанції, проте для цього буде потрібно не менше року і близько 80 млн. грн.

Земля і повітря

Слідом за Запорізьким ЗФ неприємності наздогнали ще три «приватівських» заводу: за результатами екологічних перевірок, ініційованих прокуратурою Дніпропетровської області, «Нікопольський завод феросплавів», «Орджонікідзевський ГЗК» і «ДніпроАЗОТ», були звинувачені в порушенні природоохоронного та земельного законодавства.

Претензії до НЗФ грунтуються на тому, що в 2010 р. підприємство не виконало заходи щодо зниження викидів оксиду вуглецю за окремими джерелами з 5 тис. мг на м. куб. до 250 мг. на м. куб. Така вимога прописано в дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферу, виданому заводу в 2009 р. У свою чергу, як запевняють на підприємстві, виконати цю вимогу в настільки короткий термін технологічно неможливо. Передбачалося, що в 2010 р. будуть прийняті технологічні нормативи допустимих викидів (розробка яких була доручена ДНТЦ «Енергосталь»), що дозволило б врегулювати ситуацію, проте документ в Мінекології до цих пір не затверджений. Зроблені в 2010 р. НЗФ спроби переконати екологів перенести терміни виконання вимог також успіхом не увінчалися. У результаті, з 1 січня цього року робота печей НЗФ була переведена на режим, при якому обсяг викидів не перевищував би встановлених 250 мг. на м. куб. Підтримувати роботу агрегатів у такому режимі надзвичайно складно. «Це робота на грані фолу», – визнають представники заводу. Єдиним виходом з ситуації, що склалася на НЗФ називають отримання нового дозволу з більш пізніми термінами виконання природоохоронних заходів.

Втім, маневруванням технологічними режимами не врятувало НЗФ. З 12 січня, на вимогу прокуратури, на заводі почалася позапланова перевірка Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області. Заміри підтвердили: перевищення норм викидів немає. Тим не менш, за невиконання природоохоронних заходів (передбачених вищевказаним дозволом) підприємству були нараховані штрафні санкції в розмірі 3,37 млн. грн, а прокуратура направила позови в обласній госпсуд, в яких просить стягнути заподіяну шкоду і зобов’язати завод виконати заходи по зниженню викидів.

Нікопольський завод феросплавів - основний споживач марганцевої руди в Україну

Результати перевірки на НЗФ вважають необгрунтованими, а позицію екологічної інспекції упередженою. Зокрема, як наголошується, розрахунок позову до НЗФ почався ще до початку самої перевірки, що підтверджується листом обласної екологічної інспекції. Також на підприємстві вказують на той факт, що акт екологічної інспекції було передано заводу для ознайомлення і підписання ще до завершення перевірки і, при цьому, не містив ні дати, ні номера. На сьогодні, як повідомили на підприємстві, дія акта екологічної інспекції призупинено Нікопольським міським судом. Також НЗФ направив свої заперечення за результатами перевірки до Державної екологічної інспекції України.

А Орджонікідзевський ГЗК, за результатами січневої перевірки, був звинувачений у самовільній зміні цільового призначення 19,4 га земель сільськогосподарського призначення держвласності і 41,2 га земель власників земельних паїв. За інформацією прокуратури, ці землі були використані комбінатом в 2010 р. для розробки корисних копалин. Збитки у зв’язку зі зміною цільового призначення земель та зняттям родючого кулі земель оцінені в 1,070 млн. грн. За даним фактом прокуратурою області порушено кримінальну справу за ч.3 ст.365 КК України (перевищення службових повноважень, що призвело до тяжких наслідків) і готується позов до суду про стягнення завданої шкоди, – повідомив начальник відділу нагляду за додержанням природоохоронного та земельного законодавства прокуратури області А. Біленко. На самому ОГЗК коментувати ситуацію відмовилися, пояснивши, що пред’явлені звинувачення стали для підприємства несподіванкою і на сьогодні юристи комбінату розбираються в ситуації.

За інформацією УкрФА, Стахановський завод феросплавів і Марганецький ГЗК, також підконтрольні групі «Приват», уваги держструктур на собі поки не відчули.

Хімічна атака

А от для хімічного активу групи проявилася з початком року активність екологів ледь не стала причиною зупинки – врятувало те, що з разом з «ДніпроАЗОТ» була б зупинена і заводська ТЕЦ, що забезпечує теплопостачання близько 10 тис. жителів Дніпродзержинська.

Підприємство було звинувачено в тому, що в січні 2011 р., не маючи відповідного дозволу на спецводокористування (термін попереднього дозволу закінчився 1 січня 2011 р.) здійснило паркан з р. Дніпро 197,9 тис. куб. м води. Сума збитку державі була оцінена в 4,3 млн. грн.

За інформацією прокуратури, дозвіл на спецводокористування не було продовжено через невиконання у 2010 р. заходів щодо зниження забруднення водних ресурсів. У той же час, на самому підприємстві запевняють: з десяти природоохоронних заходів, дев’ять були виконані повністю, а останнє – на 52%. «Фактично всі заходи заводом були виконані, однак не дали очікуваного ефекту», – запропонували свою версію подій в Держуправлінні з охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області (яке і видає дозвіл на спецводокористування). Після того як екологічна інспекція нарахувала «ДніпроАЗОТ» штраф за самовільне використання водних ресурсів, а прокуратура подала відповідний позов, дозвіл на спецводокористування заводу все ж було продовжено. Але тільки до 15 лютого. За цей час «ДніпроАЗОТ» повинен розробити додаткові природоохоронні заходи, – повідомили в обласному держуправлінні з охорони навколишнього середовища.