Людину завжди цікавить чужий успіх, чому у когось виходить набагато краще, ніж у всіх інших. Людині властиво шукати зразки для наслідування, приклад поведінки, тому попит на біографічний книги, інтерв’ю, мемуари та просто думки успішних людей ніколи не згасає. Але самі успішні люди в свою чергу теж придивляються до чужих доль. Я цікавився у різних підприємців, хто їм інтерес і чому з героїв. Наприклад, Євген Чичваркін захоплюється безкомпромісністю Петра I і наполегливістю Сема Уолтона (Wal-Mart), іншого підприємця Олега Тинькова (ТКС Банк) залучає самовпевненість і нестандартне мислення Річарда Бренсона (бренд Virgin), Вадиму Димов припав до душі лідерський талант полководця Олександра Суворова, а Рубену Варданяну подобатися системність і стратегічне мислення першого прем’єр-міністра Сінгапуру Лі Куан Ю. При цьому вони ведуть справи по своєму, і самі стають для когось прикладом. Так все таки, чи можна бути успішним використовуючи чужий приклад? На ці питання погодився відповісти Олег Бойко – мільярдер і президент інвестиційного холдингу Finstar. Серед його друзів безліч людей із золотої сотні Forbes, та й сам Бойко постійно потрапляє в знаменитий рейтинг.

«У мене не було наставника. Ніде й ніколи, крім звичайно занять спортом (в 70-х я захоплювався карате, а там без наставництва не обійтися, до речі перші гроші я заробив там же, коли організував у своїй школі секцію карате). Бізнесу ж я вчився у декількох людей, причому в режимі сумісної діяльності. Але я думаю в бізнесі наставництво дуже бажано, і вчитися на чужому досвіді теж потрібно. Я для себе зробив правило – стеж за тими, хто має успіх: що вони роблять і чому успішні.

У бізнес-світі відкриття трапляються дуже рідко. Всі закони і правила успіху сформульовано багато років тому і до сих пір практично не змінилися. Очевидно, що чужий успіх повинен бути прикладом. Але багато людей втрачають один серйозний момент: не можна сліпо наслідувати комусь не було. Потрібно на себе приміряти ті технології і методи, які використовує той чи інший успішна людина, і зрозуміти, відображає ці технології та методи твоє ставлення до цілей і грошам, способу життя, твою психологію або не відображають. Якщо збігів немає то цю «школу бізнесу» краще до себе не застосовувати, тому що ефективно користуватися ти їй не зможеш. Вчитися потрібно у людей, на яких ти схожий особистісними рисами. Має бути загальний стрижень. Подібні збіги як «він теж тоді починаючи мийником на кухні або підлог у ресторані» не потрібно наводити. У мене в різних справах були партнери, яких я нічого не запозичив. Всі вони були успішними, але їх методи досягнення успіху не збігаються з моєю психологією. Або, станом душі, якщо хочете.

Вчитися потрібно і на прикладах конкурентів. Я досить багато почерпнув у конкурентів і завжди дивувався, як легко можна отримати важливу інформацію, якщо з людиною в тебе гарні відносини. Люди схильні до хвалебними щодо особистих досягнень іноді розповідають речі, до яких сам довго не міг додуматися. Тому я завжди радий спілкування з конкурентами і, думаю, це взаємне збагачення, оскільки інформацією ділиться не тільки він. Щоб вибудувати гарні і довірчі відносини потрібно також щось віддавати натомість. Мене це зовсім не бентежить. Не вся інформація, як влаштований мій бізнес можна віднести до розряду секретної. Навіть якщо я розповім щось чого не знав мій конкурент, не обов’язково що він цим скористається, він просто не зможе цього зробити, тому що у нього може не бути потрібних людей, обладнання чи вільних грошей в кінці кінців. Тому ти можеш застосувати тільки той досвід, який буде корисний саме тобі, який буде укладатися в твій стиль управління бізнесом. Наприклад, Уоррен Баффет може розповісти все до дрібниць як він робить і чому. Але щоб його обіграти, треба стати таким же як Уоррен Баффет.