Предприниматель | Информационно-аналитический журнал - Part 143

Підприємець року — Сергій Григорович (Ernst & Young)

Вперше за багаторічну історію подібних конкурсів в Україні перше місце займає представник IT-індустрії. І це не випадково, оскільки саме ринок IT-технологій, неважливо це програмні рішення для бізнесу або гри для Соні плейсто, є найбільш динамічно розвиваються і найбільш ліквідним ринком.

Організатором цього конкурсу виступає міжнародна компанія «Ернст енд Янг», а сам конкурс офіційно носить назву Ernst & Young Entreprenuer of the Year Awards, простіше кажучи «Підприємець року». Конкурс проходить в 50 країнах світу протягом вже 24 років, Україні ж до нього підключилася лише в 2006-му році.

Журі на чолі з Анатолієм Кінахом оцінювало претендентів по підприємницькому духу, рівнем “інноваційності”, фінансовим результатам і вплив на галузь.

На урочистій церемонії нагородження, яка відбулася 5 лютого в Києві, переможцем конкурсу «Підприємець року 2010» в Україну став Сергій Григорович, засновник і глава компанії «GSC Game World», який також переміг у номінації «Новаторські бізнес-ідеї». У червні 2011 року він представить Україну на міжнародному фіналі конкурсу в Монте-Карло (Монако).

Довідка! Сергій Григорович мультимільйонер, який їздить на Ferarri F430 Spider і п’є Pepsi замість кави, вранці, за його словами він допомагає йому ефективно почати роботу незалежно від того, скільки спав чи їв. Успіх відвідав молодого Сергія в 22 роки, коли створена ним компанія (у 18 років) «GSC Game World» розробила і випустила всесвітньо відому гру під PC – «Козаки Європейський війни», тоді він заробив свій перший мільйон доларів. Другу вершину Сергій підкорив, після того як випустив довгоочікувану гру STALKER.

Переможцями в інших шести номінаціях стали:

  • «Малий бізнес» – Галина Афтаназів, готель-курорт «Коруна»
  • «Молодий підприємець» – Олександр Глусь, «Nemiroff»
  • «Краща жінка-підприємець» – Філя Жебровська, «Фармак»
  • «Швидкозростаючий бізнес»- Андрій Худо, Холдинг емоцій «! Фест»
  • «Новаторські ідеї бізнесу» – Сергій Григорович, «GSC Game World»
  • «Майстер бізнесу» – Володимир Слабовський, «Холдинг «Т і С»

Вперше конкурс «Підприємець року» було проведено компанією «Ернст енд Янг» в 1986 році в США. Нагадаємо, сьогодні ця унікальна міжнародна програма охоплює 50 країн.

Україна веде в експорті зернових

Україна посіла третє місце за обсягами експорту ячменю, в процентному співвідношенні це 16,7% світового ринку, з експорту кукурудзи четверте (6%), з експорту пшениці шосте (5,4%). Через торішньої посухи з зерном пощастило менше, уряду довелося ввести квоти на експорт, щоб не залишити населення без хліба. Про це повідомив представник Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Українські фермери виростили 39200000 тонн зернових, 16,8 млн тонн з яких складає пшениця, 8,5 млн тонн ячменю і 11,9 млн тонн кукурудзи.

Фактична експорт зернових культур з початку року склав 7 млн ​​тонн: 2,4 млн тонн ячменю, 2,6 млн тонн пшениці і 1,9 млн тонн кукурудзи.

Під час зустрічі представників Міністерства аграрної політики і виробництва, Міністерства економічного розвитку, з Бетсі Херфнером (директором Торгового представництва Сполучених штатів Америки з питань Росії і Євразії), який висловив деякі зауваження щодо політики на ринку зернових в Україну, а саме до квотування експорту та залучення трейдерів зерна до фінансування посівної за допомогою форвардний закупівель, мовляв це суперечить вимоги СОТ.

Однак постанова про квотування було нотифіковано та розповсюджено безпосередньо через Секретаріат СОТ. Українська позиція по даному питанню була представлена ​​18 листопада 2010 року в рамках засідань Комітету СОТ з питань сільського господарства, а також представлена ​​на зустрічах з представництвами Торгового, Постійного та Департаменту з питань сільського господарства США при СОТ.

Міноритарії залишуться при акціях

“У новому законі про акціонерні товариства права міноритаріїв ущемлені не будуть”, – повідомив директор аналітичного департаменту ІК Dragon, Андрій Беспятов.

“Поправки, які були прийняті є сприятливими для ринку акцій, а положення про обов’язково викуп могло обернутися якраз негативними наслідками для власників акцій, за умови, що середньозважений free float (кількість акцій, які перебувають у вільному обігу) на ринку 5-7% “, – говорить Андрій Беспятов.

Незважаючи на скасування лістингу, безпосередньо наявність у самому реєстрі біржі дозволяє учасником повноправно торгувати акціями.

Нагадаємо, вчора парламент прийняв поправки до Закону “Про акціонерні товариства”, першу версію закону ветував Президент В. Янукович.

Парламент також скасував пункт де визначено право власнику пакету, який складається з більш ніж 95% акцій вимагати у міноритаріїв продажу їх частини акцій.

Копроміс було скасовано вимоги, які дозволяло для всіх публічних АТ проходити обов’язково процедуру лістингу. Проте вони все одно повинні перебувати в реєстрі однієї з бірж.

Коломойський змінює імідж?

“Чутки про те, що співвласник групи” Приват “Ігор Коломойський скоро стане” другим Михайлом Ходорковським “, схоже, поширює сам Коломойський. Адже ніякого тиску на його бізнес немає – принаймні, у паливній сфері, про яку говорять найбільше”.

Може бути пресингу на групу немає, але проти самого І. В. Коломойського все таки використовувалися деякі важелі. Досить згадати обшуки, які проводилися в туристичному комплексі “Буковель”, пресинг при зміні менеджменту на Південному ГЗК, в якому спецслужби хоч і не брали участь, але не діяли, а також недавні події, викликані зміною менеджменту в Укрнафті, яку по праву можна назвати одним із стовпів нафтового бізнесу групи “Приват”.

Однак, як виявляється, пресинг справедливий, тому що при відведенні земель під туристичний комплекс “Буковель”, на думку прокуратури державі було недоплачено 66 млн. гривень.

Історія з ПГЗК ще більш банальна, в 2007 році офшорні компанії “Привату” продали 50% акцій ПГЗК власникам Evraz Group разом з “Сухою балкою”, Дніпропетровський метзавод ім. Петровського і трьома коксохімами. Інший пакет акцій Південного ГЗК, який складає решта 50%, залишився у “Смарт-Холдингу”. Проте зміна акціонерів не призвела до зміни керівництва комбінату, оперативний контроль над яким залишився у Геннадія Корбана (глава наглядової ради), та Сергія Барабанова (голова правління). Це було пов’язано насамперед з тим, що ПГЗК залишався боржником перед низкою “приватівських” фірм, сума боргу становила 300 млн. грн. Завданням старого-нового керівництва і було погашення даної заборгованості.

Але заборгованість погашена не була, а ПГЗК ставало все гірше. Росла кредиторська (450 млн. гривень) і дебіторська заборгованість (2,1 млрд. гривень, більшу частину з яких повинні “приватівські” фірми). За підсумками 2009 року, порівняно з іншими ГЗК Південний ГЗК продемонстрував найгірші результати – виробництво залізорудного концентрату в порівнянні з кризовим 2008 роком знизилося на 5,5% – до 7,1 млн. тонн при середньогалузевої зниженні 3,4%, агломерату – на 69 , 9%, до 1,1 млн. тонн при середньогалузевої зниженні на 19,1%. Збитки комбінату склали 73,5 млн. гривень.

При цьому не можна сказати, що “Приват” і його менеджери відчували себе вільно: в кінці 2009 року у них кілька разів здавали нерви, і вони оголошували на ПГЗК стан облоги, намагаючись звинуватити законних власників у спробі рейдерського захоплення підприємства. Проте коли дійшло до реальної зміни керівництва, все пройшло тихо і спокійно.

На засіданні наглядової ради 30 квітня Корбан був відправлений у відставку з поста голови наглядової ради, замість нього було обрано Олександра Ластенко. Потім було ухвалено рішення усунути з посади Барабанова і призначити виконуючого обов’язки голови правління Михайла Короленка.

Втім, через кілька годин після закінчення робочого дня Барабанов зробив безуспішну спробу силовим шляхом повернутися на своє робоче місце. Навряд чи відсторонений керівник ГЗК насправді планував повернути таким чином своє крісло – просто необхідний був хоч який-небудь скандал.

За схожим сценарієм розвивалися події і з підконтрольної “Привату” нафтовою компанією “Укрнафта”, оперативний контроль над якою був узятий в 2010 році, в обмін на згоду міноритарних акціонерів (прим. група “Приват”) виплатити 5 млрд. грн. як дивіденди, які спочатку 2010-го року необхідні були державі для соціальних виплат та пенсій.

По закінченні року, чи то через кризу, чи то через “вмілої” політики “приватівського” менеджменту міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко заявив про зміну керівництва Укрнафти, унаслідок незадовільних виробничих показників за підсумками 2010 року.

Роблячи висновок, перед групою “Приват” ніде не виникає ніяких перешкод, а в деяких сферах відбувається навіть сприяння влади. Тому чутки про “долю Ходорковського”, яка очікує Коломойського, справді перебільшені.

Цю історію можуть поширювати і ті, хто бажає інформаційного тиску на “Приват”, і сама група. З можливих цілей може бути, змінити імідж корупціонера і улюбленця влади, який у неї був за часів правління Тимошенко, на образ невинної жертви.

Віктор Вексельберг: російський бізнес не отримував преференцій

Як і Борис Березовський, голова ради директорів групи компаній “Ренова” Віктор Вексельберг прийшов у великий бізнес з наукових кіл. Тим не менше, доля олігархів склалася по-різному.

“БАБ” увійшов в конфронтацію з екс-президентом Росії Володимиром Путіним, втратив майже все і був змушений емігрувати до Великобританії.

Його партнер Бадрі Патаркацишвілі помер за загадкових обставин – подейкують, не без допомоги спецслужб.

До Вексельбергу свого часу також висувалися претензії з боку влади, але він зробив красивий жест. Олігарх увійшов в історію, купивши за 90 мільйонів доларів колекцію великодніх яєць роботи Карла Фаберже, і повернув їх до Росії.

Потім була купівля робіт процитованого Путіним мислителя Івана Ільїна та багатьох інших ювелірних виробів. Формально ці речі залишаються у власності Вексельберга, але є загальна впевненість, що це і є плата владі за позбавлення від переслідувань.

Боротися було за що. Вексельберг входить в десятку найбагатших людей Росії. Він разом з “Альфою” і своїм давнім партнером Леонардом Блаватником є ​​акціонером “ТНК-ВР”.

Також він є співвласником алюмінієвого холдингу UC RUSAL разом з Олегом Дерипаскою. Особистий холдинг Віктора Феліксовича “Ренова” володіє низкою підприємств в Росії та Україні, а в 2006-2007 роках отримав контроль над високотехнологічними швейцарськими компаніями Oerlikon і Sulzer.

Швейцарці не були в захваті від того, що їх купив “російський”, і до недавніх пір переслідували Вексельберга в судах. Втім, після втручання російського уряду і дивних проблем у компаній Zepter і Nestle в Росії – чистий збіг – переслідування припинилися.

З літа 2010 року олігарх займається іншим проектом російської влади – створенням російської “силіконової долини” в підмосковному селищі Сколково.

Цього разу Вексельбергу приписують демонстрацію лояльності до нинішнього президента РФ Дмитру Медведєву. Сам же бізнесмен напевно буде наполягати, що створення наукового “хаба” – це його реалізація як громадянина.

Хоча навряд чи в Росії знайдеться людина, здатна дорікнути підприємця в зайвому розшаркувань перед владою. Те ж саме роблять всі його колеги-олігархи. Володимир Потанін заявив, що передасть свій стан країні.

Алішер Усманов купив колекцію Мстислава Ростроповича. Олег Дерипаска веде проекти в освіті, здоров’я і науці. Михайло Прохоров планувався на роль куратора Сколково. Тобто така традиція.

В Україну Вексельберг працює давно і дуже активно. У 2005 році він намагався відвоювати у опального бізнесмена Дмитра Фірташа титановий бізнес.

Сьогодні компанії олігарха володіють п’ятьма облгазами. Один з них виявився в епіцентрі скандалу після вибуху газу в житловому будинку в Дніпропетровську. Також Вексельберг курирує спільні проекти з Дерипаскою – ЗАлК і “ТНК-ВР”.

Фігура бізнесмена в Україну демонізувати. Його бачать за кожним гучною подією, наприклад, за приватизацією Одеського припортового заводу і “Укртелекому”.

Інтерв’ю Вексельберг дав 15 листопада, коли він приїжджав до України на запрошення журналіста Дмитра Кисельова. Відразу після цієї розмови, в одному з київських кафе він зустрічався з представниками великого українського бізнесу і деякими політиками.

З ким саме – так і залишилося таємницею. Можна лише припустити, що це ті ж люди, з якими бачився попередній гість Кисельова, – керівник Ощадбанку Росії Герман Греф.

– Нещодавно українська Генпрокуратура заявила, що хоче відібрати у вас і повернути в держвласність 68% акцій Запорізького алюмінієвого комбінату. Ви готові повернути ЗАлК Україна?

– Наскільки я пам’ятаю, ця історія не вперше виникає. Тому я не бачу підстав для “відбору” ЗАлКу в мене, і вже тим більше в контексті “Генпрокуратура забере”. (Після інтерв’ю з’явилася новина, що Дерипаска шукає покупців для нерентабельного ЗАлКу).

– Як ви маєте намір вирішити головну проблему ЗАлКу – домогтися зниженого тарифу на електроенергію?

– Ми неодноразово говорили на цю тему, і дуже дивно, що це поки не почуто в уряді – особливо в попередньому. У цьому, сподіваємося, буде більш конструктивна позиція.

Алюмінієва промисловість в усьому світі існує в певних преференціях стосовно енергетичних тарифами. Якщо, звичайно, держава хоче мати алюмінієву промисловість.

Потрібно розуміти, що, забезпечуючи певний рівень тарифів, через зростання обсягів виробництва і через мультиплікаційні податки суміжних виробництв ви отримаєте велику вигоду, ніж через пряме підвищення тарифу, яка може, в кінцевому рахунку, привести до зупинки виробництва.

Я думаю, що будь-який власник – ми чи будь-який інший, в тому числі український, – неминуче буде вирішувати цю проблему. Бо існує розумний рівень балансу між ціною на електроенергію і ціною на алюміній на ринку.

– В Україні намічається приватизація підприємств генерації та обленерго. Ви маєте намір взяти участь у конкурсах?

– Облгази для КЕС (“Комплексні енергетичні системи”, енергетичний холдинг Вексельберга) не є стратегічними активами. КЕР, швидше за все, не буде брати участь у їх приватизації.

Генерація – питання більш цікавий, ми детально і серйозно розглянемо ті опції, які будуть існувати на ринку.

– Вам вдасться підписати на 2011 рік договір з “Нафтогазом” про оренду розподільних газових мереж? Мова йде про п’ять облгазах, які ви контролюєте.

– Я вже говорив, що для нас це не стратегічний пріоритет. Я до цього ставлюся досить спокійно. Думаю, що буде знайдено якийсь бізнес-рішення. Ще раз кажу: це не в портфелі наших пріоритетів.

– Вас ще цікавить титанова галузь Україні?

– Ні.

– По “Сумихімпрому” питання теж закритий?

– Так.

– У середині 2010 року одна з ваших компаній намагалася виграти конкурс на довгострокову оренду аеропорту “Жуляни”. Вас ще цікавить цей проект?

– Це була дивна ситуація, в якій ініціативна група, по суті, скористалася брендом нашої компанії поза наших інтересів.

– Тобто це були не ви?

– Ні, не ми. І надалі не будемо цим займатися.

– Хто вас підтримує в Україну? Наведу кілька відомих фактів. Перший: ви з’явилися в штабі Віктора Януковича ще до оголошення підсумків виборів. Другий: ви були на ялтинському форумі, який організовував Віктор Пінчук. Третій: вас колись пов’язували з Костянтином Григоришиним і “Приватом”, з яким у вас був проект з логістики.

– Давайте так: не треба приписувати мені таку ось групу підтримки. З приводу Пінчука можу сказати, що нас з ним пов’язують давні дружні стосунки.

Сьогодні у нас з ним немає ніяких бізнес-проектів. Він був свого часу партнером у нашому нафтовому проекті, але давно вийшов. Мабуть, все.

– Які у вас стосунки з президентом? Ви вже налагодили діалог?

– Це звучить досить голосно – “налагодити діалог з президентом”. Це, напевно, не зовсім коректно.

– Ви великий бізнесмен.

– Я ставлюся до нього з великою повагою, тому що сьогоднішній президент Україні – це людина з великим індустріальним досвідом, що володіє силою волі для прийняття непростих рішень.

А Україні сьогодні дуже потребує послідовна та конструктивна політика. Сподіваюся, що Віктор Федорович впорається з цим завданням, тому що він явно керівник з великої літери.

Наші зустрічі з ним завжди проходили в дуже дружній і конструктивній атмосфері. Я ставлюся до нього з великою симпатією і великою повагою.

– Зараз в Україні популярна думка, що великий російський бізнес під заступництвом російського та українського урядів входить в Україну, і отримує преференції. Зокрема, в авіапромисловості, атомній енергетиці і багатьох інших напрямках. У вас є проекти, які ви маєте намір реалізувати в Україну?

– Я ще раз підкреслю, що у нашої групи сьогодні таких проектів немає. Я хотів би відразу наголосити на іншому. Висловлене вами думка, що російський бізнес отримує якісь преференції, мені здається перебільшеним. З того обсягу інформації, яким я маю, я цього не бачу.

Інша справа, що перераховані вами галузі – і ядерна, і авіаційна – історично припускали кооперацію російського і українського індустріального секторів, а сьогодні – приватного та державного бізнесу.

І те, що після інтенсивних переговорів двох президентів створена нормальна платформа для відновлення і розвитку загублених зв’язків, – це позитив.

Росія є, я б сказав, значно більш природним ринком для України, ніж якісь треті альтернативи, і навпаки. Це ситуація взаємовигідного співробітництва, і саме в цих галузях.

– Ви курируєте проект “ТНК-ВР” з видобутку шахтного газу в Україну?

– Поки керую.

– Коли він буде запущений?

– Він вже запущений. У найближчі два роки ми проведемо детальне геологічне вивчення можливостей, пов’язаних з видобутком некондиційного газу. Раніше, ніж через два роки, у нас навряд чи з’явиться можливість визначити остаточну конфігурацію проектів.

У цей період будуть інвестовані кошти, в основному, у вивчення геологічної бази. Чесно кажучи, це може бути досить великий проект, адже ВР має великий досвід у реалізації таких проектів – як у США, так і в третіх країнах.

Сьогодні внутрішній ринок газу в Америці сильно змінився. Ціна значно впала, тому що вони почали ефективно розробляти некондиційний газ.

– Ви маєте на увазі сланцевий?

– Є сланцевий, є важкодоступний. Разом – це некондиційний газ, не той природний газ, який витягується традиційними методами.

Це наклало істотний відбиток на всю світову газову галузь. Знижено потоки скрапленого газу в Америку, вони перерозподілені. Америка сьогодні – один з лідерів у цій галузі.

Володіючи цими технологіями, а вони в нас є через наших партнерів, Україна може отримати істотний внутрішній ресурс газу. Для такої великої економіки, як українська, це стане дуже важливим фактором.

– З чим пов’язана реструктуризація бізнесу “ТНК-ВР” в Україну? Вона націлена на експансію, або ви побачили, що модель неефективна?

– Нафтовий український сектор ще переповнений різними “сірими” схемами, з якими уряду потрібно боротися.

Додаткові інвестиції в цей сектор можливі лише за кардинальну зміну середовища і правил, за якими він працює. Сподіваюся, уряд це розуміє, і найближчим часом відбудуться якісь суттєві зміни.

– У вас є великий проект з виготовлення сонячних батарей. В Україні один з національних проектів припускає будівництво сонячних електростанцій. Ви цікавилися цим проектом, пропонували свої послуги?

– Так, ми цікавилися і цікавимося. Сподіваюся, ми знайдемо можливості реалізувати наша участь при будівництві сонячної генерації.

Україна – привабливе місце з двох причин. Перша – в Україну прийняті дуже правильні закони з точки зору утворення тарифів для альтернативної енергетики. У приклад європейським країнам, це один з хороших прикладів. І друга – Україна сонячна країна.

Пінчук придбав Regal Petroleum

Офшорна компанія Пінчука (Heamoor Limited), яка знаходиться в Кіпрі, в союзі з групою компаній “Гео Альянс” придбала нафтогазову компанію Regal Petroleum, яка володіє активами в Україні, Румунії і Єгипті.

Нещодавно, власники офшорної компанії Energees Management ltd, що входить в орбіту “Смарт-холдинг”, зробили пропозицію нинішнім власникам купити підприємство Regal Petroleum, збільшивши при цим ціну за неї на 58,3% (з 0,24 фунтів стерлінгів за акцію до 0 , 38).

Загальну суму угоди оцінили в 85300000 фунтів, коли як вартість всієї компанії оцінили в 121 800 000 фунтів.

Афілійовані компанії Пінчука (Heamoor Limited і група “Гео Альянс”) також вели переговори про покупку Regal Petroleum.

Обама просить американських бізнесменів “взяти участь у грі”

7 лютого (Bloomberg) – Президент США Барак Обама закликав лідерів ринків США “взяти участь у грі”. Словами “взяти участь у грі”, президент США мав на увазі підтримати свою країну, шляхом переміщення грошових коштів з тіні в економіку.

“Зараз час для інвестицій в Америці”, сказав Обама у своїй промові, перебуваючи в Торговій палаті США, також він оголосив, що в основі його політики закладена мета, побудувати міцний фундамент для розвитку будь-якого бізнесу, при цьому він зробив акцент на спільну відповідальність, (прим. влади і бізнесу) за економічне зростання.

У деяких місцях своїй промові Обама повторював репліки президента Джона Кеннеді, за часів “холодної війни”, він закликав американців “сказати, що вони можуть зробити для своєї країни”.

“Оскільки ми з вами працюємо над однією метою, щоб зробити Америку кращим місцем для ведення бізнесу, я також сподіваюся, що ви знаєте, що саме зробити для Америки”, сказав Обама. “Подумайте, що необхідно зробити щоб найняти якомога більше американських робітників, що ви можете зробити, щоб підтримати американську економіку й інвестувати в цю країну.”

Скільки заробляє середній користувач Уанету?

Найпоширеніший в українському Інтернеті середній рівень доходу користувача становить від 1501 до 3000 грн., Як свідчать дані за грудень 2010 року дослідження “gemiusAudience”, проведеного компанією “Gemius України”.

Варто зауважити, що від 701 до 1501 грн. отримують 15% користувачів Уанету, ще 17% не отримують постійного доходу, а середній рівень доходу 5% становить 8000 і більше грн. (див. діаграму 1 ).

Склад української аудиторії Інтернету за рівнем місячного доходу

Склад української аудиторії Інтернету за рівнем місячного доходу

У той же час, найпоширеніші групи, об’єднані за показником “середній рівень сімейного доходу” – це групи “від 2501 до 4000 грн” і від “4001 до 6500 грн”.

Нагадаємо, за даними того ж дослідження, українського Інтернету у грудні 2010 року зросла на 29% порівняно з груднем 2009 року і склала близько 11,3 млн. користувачів.

При цьому, українська онлайн-аудиторія продовжує залишатися молодою: група 14-24 роки становить близько 36% від загальної аудиторії, група 25-34 – 29%. Також, як показують результати дослідження, найчастіше користувачі виходять в Інтернет з домашнього ПК (89,38%), найрідше – в Інтернет-кафе або в школі / інституті (12,55 і 7,26%).

“MySpace” продають

Медіа-корпорація Руперта Мердока офіційно підтвердила наміри продати соціальну мережу “MySpace”, яка нагадаємо, є збитковою.

Звітуючи про фінансові результати, які представив Чейз Кері (Chase Carey), головний операційний директор “News Corp.” повідомив що зараз найбільш відповідний час, щоб продати соціальну мережу.

За результатами фінансового звіту за II квартал 2011 року, чистий прибуток, по відношенню до торішніх результатів такого ж періоду, всієї медіа-корпорації “News Corp.” зросла в 2,5 рази (з $ 254 до $ 642 млн). Однак, успіхів соціальної мережі в цьому немає, скоріше це головна невдача компанії за останні 5 років.

ЗМІ неодноразово твердили про те, що “News Corp.” збирається позбутися від соціальної мережі, який перетворився з перспективного і розвивається в збитковий. Керівництво компанії не раз намагалися оживити соціальну мережу і урізати збитки.

У листопаді минулого року був зроблений редизайн “MySpace”, який був наближений до головного і більш успішному конкуренту Facebook. А вже в січні керівництво скоротило кількість співробітників компанії майже вдвічі, були звільнені 500 з 1100 працівників.

Однак і ці кроки не врятували “MySpace” – прибуток соціальної мережі продовжувала падати також як і її відвідуваність. Після чого “News Corp.” зважилася на продаж проекту іншому власнику. Враховуючи такого сильного конкурента як Facebook, чи знайдуться ті бажаючі, готові відродити соціальну мережу? Питання актуальне.

Уанет населяють фахівці, топи та офісні співробітники

Український Інтернет населяє в основному кваліфіковані робітники, такий висновок був зроблений на основі проведеного дослідження gemiusAudience, проведений компанією “Gemius Україна”.

Щодо кількісного показника, в українському інтернеті “проживають” 25% кваліфікованих робітників. У найменшій мірі в Уанеті представлені технічні фахівці – 5%. Працюючих користувачів понад 50%, коли як непрацюючих меншість.

Склад аудиторії Уанету за спеціальностями

Склад аудиторії Уанету за спеціальностями