Костянтин Вайсман: «Бренд« Ренесанс Кредит »повинен покинути фінансовий ринок України. У нас є право на його використання протягом 18 місяців з моменту покупки. Наша основа – це природне зростання, проте можливі точкові придбання. У центр злиття не ставляться, але заперечувати таку можливість було б нерозумно ».

Останній рік був для ПУМБа, банк який входить в сектор банківського бізнесу групи СКМ бізнесмена Ріната Ахметова, дуже насиченим. ПУМБ затіяв злиття з донецьким з «Донгорбанком», в цьому ж році відбулася і покупка групою СКМ банку «Ренесанс Капітал», який має зміцнити роздрібний сектор групи.

Про те, навіщо банківського бізнесу групи СКМ ці придбання, чи варто чекати нових покупок, про відмінності банківського ринку Росії та Україні, а також про підходи в роботі головного акціонера – Рината Ахметова, в інтерв’ю розповів голова правління Першого Українського Міжнародного Банку (ПУМБ) Костянтин Вайсман.

Вас було призначено головою правління ПУМБа в непростий період, що від вас хотіли в СКМ?

Я прийшов в банк 25 ??січня 2010 року. Основне завдання, поставлене акціонерами переді мною – це вихід банку в число лідерів ринку і поліпшення якості активів. Перша половина 2010 року була присвячена формуванню команди, а також роботі над стратегією банку до 2015 року, яку ми завершили до липня. Також проводилась робота по відновленню кредитування, але на набагато більш якісній основі, ніж це було до кризи. Мова йде не про обсяги, а про якість та операційної ефективності.

Кого набирали в нову команду?

Сьогодні команда ПУМБу – це група кваліфікованих людей, які мають більш ніж десятирічний досвід роботи або в банку, або в структурі СКМ, і нових членів команди, які перейшли до нас з інших банків і міжнародних компаній. Також у нас є два члени правління, які приєдналися до нас із «Донгорбанку», плануються й інші призначення. В зону моєї уваги входять не тільки члени правління, а й начальники підрозділів, і серед них також досить багато нових професіоналів.

Готуючись до зростання, ми міняли структуру нашого корпоративного та роздрібного бізнесів при необхідності залучалися нові люди, і ця робота триває. Також були створені два нових підрозділи – це департамент управління стратегічними проектами та процесами (стратегічні проекти і бізнес-процеси банку) і департамент стратегічного маркетингу.

Яка сьогодні частка доходів у загальній структурі доходів СКМ?

Правильніше було б говорити про EBITDA групи СКМ і про нашу прибутку до вирахування резервів і податків. Якщо так, то сьогодні це близько 3%. Перед нами стоїть завдання збільшити цю частку в 3-4 рази до 10% від загального доходу компанії протягом п’яти років. Це завдання, яке ми обговорювали з СКМ.

Рінат Леонідович бере активну участь у розвитку банку?

Звичайно, акціонер цікавиться долею банку, він тримає руку на пульсі і ставить завдання. Ми з ним обговорювали розвиток банку, і це був діалог, це не було: «Ось наказ – роби». Щось я пропонував, і з якимись ініціативами він погодився.

Безумовно, у Ріната Леонідовича лідерські амбіції, тому мати якийсь бізнес, який не є лідером, в принципі для нього не дуже цікаво. Якщо банківський бізнес буде ефективним, але маленьким – це, напевно, малоцікаво. Якби я був акціонером, мені б теж хотілося б мати компанію-лідера у своєму портфелі.

Ви часто з ним спілкуєтеся?

Так, ми з ним спілкуємося, але не можна сказати, що так побудована робота. Корпоративне управління у нас побудовано по-іншому: у нас є Наглядова Рада, до якої входять представники акціонера – АТ «СКМ». АТ «СКМ» – це керуюча компанії всієї Групи СКМ, в якій є різні бізнеси, і в кожного бізнесу є відповідальний на рівні групи, у нас це Ілля Архипов, який відповідає за банківський бізнес СКМ, і інші члени Наглядової Ради ПУМБ. У свою чергу у СКМ є генеральний директор.

Жодна людина при такій кількості бізнесів не може безпосередньо цим всім займатися.

І це найкраща практика, в тому числі і в порівнянні з Росією, з якої я приїхав. Якщо говорити про практику корпоративного управління, то група СКМ наближається до кращих світових стандартів. Це не виключає спілкування з акціонером безпосередньо, але я б сказав, що таке пряме спілкування стоїть не на чолі кута.

Чи буде серйозно перекроюватися банківський ринок? Ви очікуєте масових злиттів, поглинань, виходу нових великих гравців?

У мене оцінка досить стримана, я вважаю, що процес консолідації буде йти з точки зору збільшення частки лідерів, в процесі органічного росту гравців. Сьогодні їх частки розпорошені, навіть якщо порівнювати українську систему з російської, де частки 5-10 найбільших банків помітно більше. Тому буде йти процес укрупнення, але я не очікую хвилі злиттів і поглинань.

А що стосується нових гравців?

Найбільш серйозною групою гравців, напевно, є російські банки, які проявляють вищий інтерес у зв’язку з політичною картиною в Україну: після президентських виборів інтерес явно збільшився.

А ПУМБ розглядає можливість поглинання великих банків?

Наша основа – це органічне зростання, проте можливі якісь точкові придбання, які це зростання доповнюють. Бо якщо ми не знаємо самі, як рости внутрішньо, то ні одне злиття нам не принесе користі, не принесе створення нової вартості для акціонерів. Тому злиття не є наріжним каменем, але ми не заперечуємо, що злиттів більше не буде. Ми дивимося, скануємо ринок, ця робота постійна. Це не означає, що завтра буде угода, може, буде через час, а може, і взагалі її не буде. Ми не повинні залежати від того, що когось купимо.

Як плануєте поєднувати продуктову лінійку ПУМБ і « Ренесанс » ?

Бренд «Ренесанс Кредит» повинен повністю зникнути в Україну, тому що цей бренд належить російській групі «Ренесанс». У нас є право на його використання протягом 18 місяців з моменту покупки. Відповідно, банк «Ренесанс» купувався з метою доповнення ПУМБа в плані обслуговування широкої аудиторії споживачів у сегменті кредитування покупки товарів народного споживання, кредитування в магазинах, точках продажів. Це масовий сегмент кредитування, виключно беззаставні кредити.

Рітейлових частина ПУМБу – це вся лінійка продуктів: і депозити, і кредити, поточні рахунки, Інтернет-банкінг, всі види рахунків, переклади і так далі. Якщо ми говоримо про кредити, це знову-таки беззаставні кредити, овердрафт, кредитні карти, це автокредити, іпотека – всі класичні продукти. Чим ми відрізняємося один від одного – це, перш за все, націленістю на різні сегменти, тому що ми (ПУМБ) маємо мету обслуговувати середній сегмент і вище середнього, в той час як «Ренесанс» буде більше націлений на обслуговування масового сегмента. Можливо, буде відрізнятися і географія: ми зараз готуємо остаточну стратегію, передбачається різний присутність у різних містах країни, хоча обидва напрямки будуть перетинатися.

Якими темпами ПУМБ відновлює кредитування?

Кредитування почало оживати в другій половині 2010 року, особливо це стосується корпоративного сегмента, що відбилося і на зростанні кредитного портфеля. За ритейлу все-таки ми спостерігаємо зменшення портфеля, адже 2 / 3 в ньому – це іпотека. Банки, маючи великий вантаж проблем, який виник в результаті девальвації, в результаті кризи і зниження платоспроможності позичальників, виконали роботу над помилками, переглянули кредитну політику. Ми аналізували, яким чином уникнути процентного ризику, як знизити валютний ризик, ризик ліквідності, кредитний ризик, які вимоги висувати до позичальників і так далі. На це потрібен час.

Якщо говорити про іпотеку, коли з’являться доступні пропозиції в цьому сегменті?

Ринок оживає, і якщо ми говоримо про іпотеку, то оживає і ринок нерухомості, поліпшується стан позичальників. Але ціни, як і раніше падають, причому в усьому світі. Падіння ринку сповільнилося, але відновлення ще не почалося, тому поспіху з боку банків тут немає. Ми плануємо, що ринок почне оживати в другій половині цього року. Ті іпотечні програми, які є сьогодні на ринку, іпотекою в чистому вигляді назвати не можна: і ставки, і кількість учасників ринку, і його обсяг. Тому вихід банків на цей ринок буде поступовим. Ставки знижуватися теж будуть поступово, через кілька факторів. По-перше, ми зараз не маємо валютного кредитування, тому дешеві валютні ресурси не можуть бути адекватно використані і доступні для населення. Якщо ж ми беремо гривню, то ставки поки залишаються досить високими, у середньому по ринку 14-16% річних, але будуть звичайно знижуватися, з часом.

Ви самі коли плануєте запропонувати іпотеку?

Зараз основна цінність іпотеки для клієнтів, перших клієнтів, які будуть її брати – це доступність. Тому коли ми будемо виходити, ми думаємо про те, щоб умови для позичальника були досить цікавими. Можливо, наші ставки будуть трохи нижче середньоринкових. Але чудес не буває, тому не можна від банків чекати того, що вони будуть працювати собі в збиток, все одно ми будемо працювати з маржею. Проте ставка по кредитах буде знижуватися, я вважаю, що доступна іпотека починається з 10-11% і нижче, ми до цього прийдемо досить швидко – рік-півтора, може бути два роки.

Ви вважаєте, що валютне кредитування потрібно зробити масовим?

Я суджу як людина, яка приїхала з Росії. Коли я бачу відсутність в Україну валютних кредитів, це виглядає для мене дивно. Тут все зрозуміло, тому що валютний кредит несе в собі валютний ризик. Тому з одного боку, я б хотів лібералізації валютних позик, а з іншого – я розумію, що навіть для банків це несе певний ризик. Є кілька способів вирішити це питання. Перший – абсорбування валютної ліквідності банків і можливість конвертації валюти в гривню через центральний банк (НБУ), надання довгої гривні Нацбанком. Цей механізм ніби як опрацьовується і може бути запущений. Другий спосіб – це відродження валютного кредитування. Якщо ми говоримо про корпоративні позичальників – це клієнти, які або має валютну виручку, або фінансово стійкі, мають хороше забезпечення і у випадку стрес-сценарію здатні обслуговувати борг.

Ви вважаєте обгрунтованим вимога НБУ збільшити мінімальний розмір капіталу?

Не повинно бути якихось екстремальних рішень. Звичайно, збільшувати капітал банків потрібно, і встановлена ??Нацбанком планка (120 млн.грн.) Може розглядатися як нормальна. Адже дрібні банки можуть допускати більш ризикові операції, ставлячи під удар всю банківську систему. Повинні бути якісь загальні вимоги щодо організації банків, банк не може починатися з трьох копійок.

Як мені здається, підвищення мінімального розміру капіталу – це не все, що треба робити. Треба думати про те, щоб полегшити процедуру злиттів / поглинань. Потрібно розвивати українські фінансові інститути саме з українським капіталом, будь то державні або приватні, їх частка повинна бути значимою. Держава та регулятор повинні стежити за ландшафтом ринку з цієї точки зору. Мені здається, у цій країні цілком можуть працювати великі фінансові інститути з українським капіталом – і державні, і приватні. І я, представляючи другий приватний банк у цій країні за капіталом, вважаю, що держава повинна підтримувати банки з українським капіталом, може це і нескромно звучить.

Чи правда, що банки з нетерпінням чекають введення валютних свопів?

Так, це правда. Це той механізм, який в принципі присутня у всіх країнах і дозволить розширити наші можливості по роботі з різними валютами.

Нагадаємо: Національний банк України прийняв постанову № 111, якою дозволив українським банкам не тільки укладати свопи між собою і своїми клієнтами, а й укладати свопи з НБУ, а також укладати свопи між резидентами і нерезидентами. На думку аналітиків, нововведення розширить можливості для валютних спекуляцій.

Ви далекі від політики? Ваші політичні уподобання?

Скажімо так, я безпартійний. Але не можна сказати, що я аполітична, мені небайдуже те, що відбувається в країні. Мене цікавить економічна складова політики – з цієї точки зору, так, я цікавлюся. І це відбивається в певному наборі законодавчих ініціатив до Нацбанку – по лібералізації, збільшення числа фінансових інструментів, розвитку фінансового ринку, захисту кредиторів і вкладників. Позиція досить проактивний, але в моєму випадку це не проявляється в приналежності до якої-небудь з партій.