Предприниматель | Информационно-аналитический журнал - Part 132

Малий бізнес в інтернеті

червня 5th, 2011 Журнал «Предприниматель»

Тільки 35% компаній малого та середнього бізнесу розвивають свій бізнес в інтернеті: мають власний сайт, сторінку в соц. мережах або користуються онлайн бізнес-довідниками в кінці кінців. Такі результати дослідження «Ринок IT в Україні: інтернет для бізнесу».

Виявляється, що в цілому інтернет-активність малого та середнього бізнесу в Україну на 30% нижче, ніж у Німеччині, Ірланіі та Бразилії. І справа навіть не у відсутності багатьох цільових аудиторій в інтернеті, їх там предостатньо, а в моделі використання інтернету самим малим бізнесом.

Найбільш щільно в інтернеті представлені підприємства туристичної галузі, промисловості і сільського господарства. В аутсайдерах – рітейл. Але тут все зрозуміло, більшість представників малого бізнесу в ритейлі – продуктові магазини крокової доступності, інтернет не цікавий їм як з однієї причини, тому що їхня цільова аудиторія – жителі довколишніх будинків. Проведене опитування серед підприємців показав, що більшість підприємців (58%) ніколи не замислювалися про створення власного сайту для своєї компанії . Веб-сторінка, за їх власним думку, взагалі не потрібна для просування товарів і послуг. Ті хто все таки обзавівся сайтом, вважають, що він потрібен лише для розміщення там своїх контактів (82%) та короткої інформації про компанії (46%), а також для розміщення прайс-листів (53%) . Тільки один з п’яти опитаних підприємців використовує сайт для електронної комерції.

Ринок інтернет-реклами в Україні щорічно зростає на 30-40%. Але в основному (85%) це бюджети великих і середніх підприємств. Малий бізнес діє поки по-старому – вкладає в традиційну офлайн-рекламу.

Середній рекламний бюджет типового малого підприємства $ 100 в місяць. Навряд чи на ці гроші можна найняти професійного менеджера з реклами, тому більшість фірм розміщують рекламу в мережі. Наприклад, компанія надає послуги з організації стрибків з парашутом, замовила сайт-візитку. Після чого кількість дзвінків та замовлень зросла, але можливості онлайн-бронювання на сайті немає. «Для просування нашого сайту ми користуємося Google Adwords, Yandex Direct і« Бігун », – розповідає Юлія Бурякова, менеджер компанії. – Ми відразу розуміємо: якщо кількість стрибків падає, значить рекламна кампанія закінчилася ».

Щоб поміняти недбайливе ставлення бізнесменів до інтернету, великі інтернет-компанії пропонують безкоштовні рішення для організації оперативної діяльності підприємства. Наприклад, Google запустили сервіс Google Apps, який дозволяє користуватися поштовим сервісом, календарем, організовувати відеокомунікації між співробітниками, за допомогою Google Docs спільно створювати і редагувати документи, презентації і таблиці. Сервіс допускає безкоштовне використання 50 акаунтів, які до того ж забезпечені захистом антивіруса і антиспаму.

Ще одним практичним рішенням для малих підприємств може стати конструктор сайтів, за допомогою якого можна розібравшись «зібрати» сайт за кілька годин. Такі сервіси пропонує Google – Google Sites і Яндекс – «Яндекс.Народ». Правда, якщо ви хочете, щоб ваш сайт виглядав гідно в очах ваших клієнтів краще скористатися послугами професіоналів. Також в інтернеті існують опції з контролю над відвідуваністю вашого ресурсу, найпотужніший з них Google Analitycs.

Доступність безкоштовних сервісів багато в чому повинна змінити сформовані стереотипи про дорожнечу і неефективність інтернету. Однак долучити малий бізнес до мережі, на думку експертів, зможе тільки успішний зразок сусіда. Коли друг-підприємець зробить собі сайт за допомогою конструктора, тоді і ви, найімовірніше, задумаєтеся про подібну можливість.

Інтернет становить 2,5% ВВП Україна

червня 5th, 2011 Журнал «Предприниматель»

The Boston Consulting Group і Google провели аналіз інтернет-економіки в 10 країнах. Наприклад у сусідній Росії, яка не далеко пішла від України з розвитку інтернет-технологій серед масового населення? інтернет-економіка Росії склала 1,6% ВВП країни, а це на 2011 рік $ 19,3 млрд. У Україною звичайно сума набагато менше, але теж значна – $ 1 млрд, це 2,5% ВВП України. І у відносних, і в абсолютних цифрах це менше, ніж у великих західноєвропейських країнах, але Україна має кращу динаміку.

«Україні – найдинамічніший інтернет-ринок в Центральному й Східному регіоні Європи за кількістю користувачів, що показав зростання на рівні 15% в 2010 році проти 14% в Росії і 7% у Польщі. У результаті, за минулий рік загальна кількість користувачів Інтернет у нашій країні досягла 13,9 млн осіб », – розповідає Вікторія Тігіпко, яка сама недавно інвестувала в кілька IT-проектів.

BCG і Google провели дослідження вже в 10 країнах. Дані аналізу беруться як на основі обороту інтернет-послуг, так і з обороту мережного обладнання та оплати доступу в інтернет. Головний принцип дослідження – порівняльна характеристика країн, динаміка росту та ін показники. Характеристика показує що інтернет в Україні розвинений слабко, щодо Західної Європи, але динаміка в набагато краще ніж у тій же Західній Європі.

Фаворитом за вкладами IT-галузі у ВВП країни на 2010 рік була Великобританія – 7,2%. За нею йдуть Швеція, Гонконг і Данія з результатами 6,6%, 5,9% і 5,8%. З тих хто «пасе задніх» – Іспанія (2,2%) та Італія (1,9%).

На купівлю товарів та послуг в мережі українці витрачають майже стільки ж грошей, скільки на підключення до інтернету (у Великобританії, наприклад, в 5 разів більше), це свідчить про те, що споживачі ще не до кінця дозріли до повноцінних інтернет-покупок, цей процес ще триває, вважають експерти.

Основна маса людей використовує інтернет для пошуку товару, а покупки роблять вже в магазинах. У Великобританії навпаки: онлайн-покупки лідирують на відміну від оффлайнових.

На даний момент причини слабкої онлайн-торгівлі відомі: погана логістична інфраструктура і недовіра до платіжних систем (причому з обох сторін, як з боку бізнесу так і з боку споживача), хоча однією проблемою все ж зараз менше, широкосмуговий доступ в інтернет (ШПД) є практично у всіх великих міст України.

Вихід на «сусідні» ринки — небезпечна затія

червня 5th, 2011 Журнал «Предприниматель»

У 2008 році багато спостерігачів – і я в тому числі – в подиві чесали потилицю, коли Cisco витратила $ 590 млн на виробника популярних відеокамер Flip, Pure Digital Technologies. Було неочевидно, що компанії потрібне власне виробництво камер, тим більше – аматорських камер, які мають мало спільного з їх основним бізнесом – мережним устаткуванням для підприємств.

Скептицизм виявився виправданим. Під крилом Cisco камери Flip залишилися популярним нішевим продуктом, але це не коштувало того, щоб відволікатися від основного виду діяльності. Cisco щойно оголосила про закриття підрозділу, що займається відеокамерами Flip, і реорганізації інших частин виробництва споживчих товарів, щоб зосередитися на своєму основному справі. Cisco звільнить 550 співробітників і понесе $ 300 млн витрат – до сплати податків.

Невдача з Flip, звичайно, не катастрофа для компанії з 73 000 працівників і виторгом $ 40 млрд. Але всі ми можемо винести з цієї історії хороший урок, щоб не повторювати подібних помилок. Досвід Cisco може бути особливо своєчасним, тому що з відновленням економіки багато хто відчуває спокуса піти слідами Cisco – і ризикують потрапити в безвихідь. Придбання Flip – приклад неправильної оцінки суміжних сфер діяльності, однією з найпоширеніших стратегічних помилок.

Вихід на суміжні ринки здається досить розумним, коли сповільнюється зростання основних ринків. За словами легендарного гендиректора General Electric Джека Уелча, «суміжні ринки – найпростіший шлях зростання». Але виявляється, що «найпростіший шлях» зовсім не простий.

Можливо, саме ретельне дослідження в цій області було проведено Bain & Company. Аналітики Bain протягом 5 років досліджували 1850 компаній і прийшли до висновку, що найбільш стійкий і прибутковий ріст з’являється тоді, коли компанія розсовує межі свого основного бізнесу в суміжні сфери. Але тут є заковика. У 75% випадків спроби компаній вийти на суміжні ринки закінчилися провалом. І тільки 13% досягли того, що автори дослідження назвали «скромним рівнем прибуткового зростання».

Ще одне дослідження Bain показало, що просування у суміжні області може закінчитися не просто провалом, а великим провалом. Серед 25 найбільш дорогих провалів у 1997-2002 роках (не враховуючи тих, що були викликані крахом доткомів) спроба вийти на суміжний ринок була або основною причиною, або головним супутнім фактором більше ніж в 70% випадків.

Спроби розширення сфери діяльності втопили безліч досвідчених капітанів індустрій. Одна з найбільших цементних компаній світу, Blue Circle, вирішила зайнятися газонокосарками. Менеджери компанії вважали, що компанія працює в сфері товарів для дому, а біля будинків, як відомо, є галявини. Спроба вийти на споживчий ринок з тріском провалилася: компанія відстала від конкурентів і була придбана Lafarge в 2001 році.

Laidlaw, найбільший оператор шкільних автобусів в Північній Америці, вирішила, що зможе використати свій досвід у сфері логістики, щоб пропонувати послуги швидкої допомоги. Компанія витратила $ 4 млрд на скупку потрібних фірм і стала найбільшим гравцем у США на цьому ринку. Усвідомлення, що служба швидкої допомоги відноситься до охорони здоров’я, а не транспорту і регулюється складними правилами, прийшло надто пізно. Laidlaw згорнула бізнес, втративши майже $ 2 млрд.

Корпорація Kodak вирішила наприкінці 1980-х, що вона працює в хімічній промисловості, а не тільки в фотоіндустрії. Kodak купила Sterling Drug за $ 5,1 млрд. І незабаром виявила, що хімічно оброблена фотопапір не цілком те ж саме, що серцево-судинні препарати. Інші клієнти, інші канали поставок, інша правове середовище. До 1994 року Kodak розпродала Sterling по шматках приблизно за половину початкової вартості.

Все це були гарні компанії з урівноваженим менеджментом. Проте вони не змогли зрозуміти, що «суміжні» ринки були не такими вже й суміжними. Через близькість нового сектора до основного виду діяльності компанії не можуть зрозуміти, що відмінності досить великі, щоб стати проблемою.

Щоб протистояти цій тенденції, керуючим і раді директорів важливо ставити собі важкі питання про потенційний виході на суміжні ринки. Додатково до розбору переваг потрібно досліджувати недоліки, дивитися не тільки на подібності ринків, а й на їх відмінності. Чим відрізняються канали продажів на новому ринку? Чим відрізняються клієнти? Чим відрізняються продукти? Розглядаючи активи для придбання, подумайте і про проблеми, які ви купите разом з ними. Задайтеся питанням, чи підуть ваші клієнти за вами на новий ринок.

Тільки перевернувши звичайний процес прийняття рішень з ніг на голову і зайнявшись пошуком потенційних проблем, ви зможете уподібнитися Джек Уелч і з тріумфом вийти на суміжні ринки, а не потерпіти крах, як Blue Circle, Laidlaw, Kodak, Cisco і багато інших.

Фірташу не потрібен «Азот» Коломойського, йому потрібен ОПЗ

червня 5th, 2011 Журнал «Предприниматель»

Дмитро Фірташ заявив, що Дніпродзержинський«Дніпроазот» йому поки не цікавий. Нагадаємо, на даний момент завод належить Ігорю Коломойському.«Ні. Я не думаю, що нам потрібен цей завод -«Дніпроазот», – заявив опальний бізнесмен. Але, як і Ігорю Коломойському, Дмитру Фірташу цікавий Одеський припортовий.

«… Ігор Коломойський напевно, як і ми, хоче брати участь у приватизації Одеського припортового заводу. У нього є«Укрнафта», тобто газ, і йому нема чого продавати підприємство. А для мене цей завод не є критичним. Потрібен тільки ОПЗ», – сказав Фірташ.

Фірташ прогнозує велику боротьбу за ОПЗ. Претендентів на нього завжди вистачало, але зараз їх кількість більша ніж ніколи.

Тендер з продажу ОПЗ проходив торік, тоді в ньому брали участь компанії-Ігоря Коломойського, Костянтина Григоришина і«Сибур».

«Боротьба очікується серйозна, підуть усі. Yara візьме участь, але в першу чергу гру будуть вибудовувати росіяни. Хто купить – це вже інше питання. Ми будемо битися», – запевнив він.

Дмитро Фірташ упевнений, що держава повинна продати це підприємство.«Адже користі від нього мало державі, з такою вартістю газу скоро доведеться його дотувати», – пояснив він.

На думку Фірташа, найбільше в підприємстві зацікавлені росіяни.«Росіянам ОПЗ потрібен як кінець перевалки. Є три точки у світі, звідки продаються азотні добрива. Перевалка Одеського припортового заводу – це одна з них», – говорить він.

Віддавши росіянам Одеський припортовий, України втратить ряд переваг, вважає бізнесмен.

«Тольяттіазот» вже через два-три місяці запускає свою перевалку, і Україна втратить частину переваг. Це реальний факт. Росіяни намагаються диверсифікувати свої ринки. Навіщо їм давати Україну заробляти, якщо вони можуть побудувати собі термінал на тому ж Чорному морі? Грубо кажучи,«Тольяттіазот» повинен вийти з аміакопроводу. І тоді ОПЗ в ціні впаде», – прогнозує Фірташ.

Кирило Гусєв: Італійська кухня

червня 5th, 2011 Журнал «Предприниматель»

Італійська кухня
Кирило Гусєв, власник 14 ресторанів, розповів про найбільш затребуваною кухні в Росії, чому молоді ресторатори розоряються і про підводні камені ресторанного бізнесу.

Коломойський з Боголюбовим реінвестують в ПриватБанк 1,3 млрд. грн

червня 3rd, 2011 Журнал «Предприниматель»

На загальних зборах 1 червня 2011 основні акціонери ПриватБанку Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов прийняли рішення реінвестувати дивіденди в статутний фонд на 1,3 млрд. грн. (14,6%) до 10,2 млрд. Про це повідомляє прес-служба ПриватБанку.

За рахунок збільшення статутного фонду збільшитися і номінальна вартість акцій до 209,3 грн, на 26,81 грн.

Це не перше реінвестування прибутку банку, таким чином власники збільшують капіталізацію найбільшого фінансової установи країни.

Станом на 1 квітня 2011 року активи банку становлять 128,4 млрд. грн., А кредити і заборгованість клієнтів – 111,5 млрд. грн., Власний капітал складає 12,3 млрд. грн.

Довідка! Акціонерами ПАТ «ПриватБанк» є Ігор Коломойський, який володіє 49,15% акцій, і Геннадій Боголюбов – 48,99%.

Михайло Комісарук: «Нам пропонували за Ukr.net $ 100 млн»

червня 2nd, 2011 Журнал «Предприниматель»

Один з найпопулярніших в Україну сайтів – Ukr.Net – вибрав свій, особливий шлях розвитку. Серед керівників порталу складно знайти людей з досвідом роботи в інших онлайн-проектах. Компанія не боїться відкрито заявляти про конкуренцію з Google. Не бере участь у прийнятому багатьом дослідженні, але профінансувала інше. Навіть доходи її нетипові – на банери припадає менше третини фінансових надходжень. Перераховувати особливості можна довго. Але результати говорять самі за себе – щодня на сервіси компанії приходить понад мільйона українських користувачів, при цьому вона все ще залишається приватною українською компанією. Докладно про те, як вдалося цього досягти, AIN.UA розповів глава наглядової ради «Укрнет» Михайло Комісарук.

Ukr.net раніше був провайдером. Як він став порталом?

Компанія «Укрнет» була створена в 1998 р. як інтернет – провайдер. Зазвичай, провайдер надавав своїм абонентам сервіс електронної пошти. На відміну від інших, Укрнет дозволив використовувати наш FREEMAIL всім українським користувачам інтернет.

У 2004 р. стало ясно, що ринок ISP переходить у стадію консолідації, і, в перспективі, в кожній з категорій (дротовий і бездротовий інтернет) залишиться по парі сильних гравців і кілька оптимістів. Зайняти гідну позицію на ринку зможуть компанії, що володіють власною інфраструктурою, оптичній або радіо. Щоб побудувати таку мережу по всій країні, необхідно було вкласти понад мільярд доларів.

Інший, не менш важливою передумовою, була наявність кількох сотень тисяч користувачів FREEMAIL. Вже тоді воно перевищувало число користувачів будь-якого українського web-сервісу.

Коли стало зрозуміло, що гра варта свічок і перед вами дійсно перспективний бізнес?

Це було рішення задачі, відповідь до якої написаний в кінці підручника. Оскільки Україні поки не є лідером в галузі розвитку інтернету, то для того, щоб зрозуміти, куди бігти, досить було подивитися на західні ринки.

Судячи з вашої біографії, ви прийшли в компанію тільки в 2005 р. Як ви в ній опинилися?

У 1993 р. я влаштувався в Ізраїлі. Там заснував ІТ-компанію і більше 10 років керував розробкою ПО для банків. Паралельно, на прохання батька, якому належить контрольний пакет «Укрнет», доглядав за сімейними активами.

У 2004 р. у мене з’явилося більше вільного часу і я – зайнявся створенням порталу, перебуваючи в Ізраїлі. Проект виявився дуже цікавим, і в 2005 р. я переїхав в Україну.

З чого саме ви починали портал?

Спочатку у нас була тільки пошта, потім з’явилася новинна стрічка і пошук, посилання, сайт працевлаштування. Як виявилося – ми вгадали зі стартовими сервісами. Потім з’явилися Кіно, ТV, PLAY, знайомства, «Маркет» та інші.

Розкажіть, будь ласка, які основні помилки вами були допущені на початковому етапі?

Перша помилка – сліпо копіювати чийсь досвід. Зробивши своїм кумиром Yahoo, ми пішли шляхом створення власних сервісів в широкому спектрі категорій, використовуючи «зонтичний» бренд. На щастя, бюджет у нас був не безрозмірний, і ми вчасно прозріли.

Інша важлива помилка – недооцінювати свою відповідальність. Ми запросили зарубіжних «гуру», в розрахунку на те, що вони знають шлях до успіху. А переконалися, що «справа порятунку потопаючих – справа рук самих потопаючих». Для створення бізнесу недостатньо набору знань. Діти повинні народжуватися від любові. У створення бізнесу потрібно вкласти частину себе.

Розкажіть, що вдає із себе Ukr.net сьогодні?

Над розвитком інтернет-проектів трудяться більше 200 чоловік. Це штатні співробітники, фрілансери і підрядники. Кожним сервісом займається окрема команда. Щодня наші сайти відвідує більше мільйона чоловік з України та близько 200 тисяч користувачів з-за кордону. Місячний охоплення проектів на домені Ukr.net – а у нас є проекти і на інших доменах – складає близько 6,5 млн користувачів з України та кілька мільйонів зарубіжних.

Ваша посада називається «голова наглядової ради» – чи займаєтеся ви оперативним управлінням?

Немає. У нас також немає CEO в традиційному плані. Є директор, але він займається адміністративними та юридичними питаннями. А я відповідаю за стратегію і консультую колег.

На чому заробляє ваша компанія?

Джерелами доходу є медійна реклама, продаж переходів та платні сервіси. До слова, на баннера доводиться не більше 30% доходів.

Конкретні цифри доходів можете називати?

Ми не зацікавлені розкривати цю інформацію. Зазначу лише, що за минулий, кризовий рік наші доходи виросли. Практично весь прибуток ми реінвестуємо в розвиток.

речі, а коли з’явилося, що реінвестувати?

Діставати гроші з кишені власників ми перестали в 2007 р. Тобто для виходу на самоокупність потрібно два роки.

Надходять вам пропозиції з продажу компанії?

Так, по кілька разів на рік. Ми шанобливо розглядаємо кожну пропозицію, але не зацікавилися жодним з них.

Про які суми йдеться?

Найкраще по грошах пропозицію містило суму 100 млн. доларів.

Ви вважаєте, що Ukr.net коштує більше $ 100 млн?

Товар коштує стільки, скільки за нього готові заплатити. До слова, у нас є рішення акціонерів про IPO на одній зі світових бірж. Спочатку планували вийти в 2012 г, але зараз, я думаю, нам знадобитися додатково рік-другий. Розмістимо 20-30% акцій і дізнаємося, скільки коштує Укрнет.

Поговоримо про сервіси. Ви заявили, що зосередилися на поточних проектах. Ви вважаєте їх лідерами?

8 з 10 лідери.

речі, нещодавно ви анонсували новий музичний сервіс, але не запустили його в намічені терміни …

Технічний керівник сервісу раптово одружився і відпросився у весільну подорож. Я особисто дізнався про це за тиждень до цієї поїздки. Весілля справа важлива. Але ми розуміємо, що обпеклися, зробивши заяву з конкретними термінами. Винесемо з цього урок. Щодо цього сервісу, сподіваюся, запустимо його в найближчі місяці.

Один з ваших джерел доходів – продаж переходів з новинної стрічки. Але на відміну від тих же банерів, все грунтується на домовленостях і на сайті немає публічно викладених умов і прайс-листів для трафіку. З чим це пов’язано?

Складно формалізувати оцінку таких параметрів як авторитетність, оригінальність, оперативність, затребуваність, зручність інтерфейсу, швидкість віддачі сторінок і т.п. і сформулювати це в публічному прайсі.

Якщо перетворити цей сервіс в механізм з продажу трафіку, то заручниками такої моделі стануть наші читачі. А це останнє, що нам потрібно.

Тому умови співробітництва визначаються індивідуально. Діапазон цін на трафік ми також не розголошуємо. Найбільш авторитетні ресурси можуть час від часу отримувати частину трафіку безкоштовно. Всього до стрічки новин зараз підключено більше 800 видань.

Інший ваш проект – сервіс прогнозу погоди «Синоптик». На відміну від інших, він запущений на окремому домені, а не в рамках порталу. З чим це пов’язано?
Це маркетингове рішення. З брендами – фахівцями, домінуючими в цій категорії, можна успішно конкурувати тільки окремим брендом. Погодні розділи порталів – яскравий приклад неефективності використання зонтичного бренду проти «спеціаліста».

Михайле, розкажіть, чому Ukr.net не бере участі в панелі Gemius?

Ми вважаємо їх модель вимірювань вкрай ризикованою з точки зору достовірності результатів. Проблем декілька.

Панель Gemius сформована з користувачів, рекрутованих анонімно. Репрезентативну вибірку ж можна сформувати виключно в оффлайні, шляхом face to face рекрутингу. Необхідно також відслідковувати трафік панелісти незалежно від браузера і очищення куки. Необхідно мати дані про трафік як з домашнього, так і з робочого комп’ютера. Необхідно контролювати панелісти (технічно і по телефону) на предмет дотримання перерахованих вище вимог.

Я вже не кажу про те, що психотип «добровольця» аж ніяк не репрезентує психотип генеральної сукупності. І, відповідно, його стиль використання інтернет не може репрезентувати поведінку всієї аудиторії.

Так можна тільки дані з лічильника збирати, без соцдема?

Лічильників вистачає і без цього. Є той же Бигмир, в якому ми присутні давно. Кожен зайвий лічильник уповільнює роботу сайту. І змушує користувача чекати.

На відміну від Бігміру, дані Gemius визнала стандартом УАІР і на неї все більше орієнтуються рекламодавці …
Ми пропонували УАІР організувати проведення дослідження відповідно до міжнародних соціологічними стандартами в рамках цієї асоціації. Нам відповіли, що ринок не готовий оплатити такий продукт і на цьому етапі слід скористатися «дешевим» рішенням для малих країн та країн з низьким проникненням інтернет. Наш аргумент, що Україна – не «бананова республіка» не був почутий. І справа тут не в «квасному» патріотизмі. А в повазі до професіоналізму рекламодавців, що працюють на українському ринку.

Достовірна інформація про аудиторію сайтів дозволить рекламодавцеві отримувати високу віддачу від вкладень в інтернет-рекламу. І мотивує збільшення частки бюджетів на інтернет.

З вересня 2010 рекламодавцям, агентствам і майданчиків є дослідження, проведене на замовлення ІнАУ компанією InMind. До кінця 2010 доступ до його результатів можна отримати безкоштовно. Думаю, в 2011р. можна буде судити про те, на який орієнтуються дослідження рекламодавці.

Але ж крім вас його не підтримує ніхто з великих майданчиків?

На кожне засідання комітету з інтернет-реклами при ІнАУ приходить директор Яндекс.Україна. Він обіцяв визначитися протягом жовтня з розміром внеску, який Яндекс готовий інвестувати в це дослідження. Інтерес демонструвала і Mail.ru. У роботі комітету бере участь близько десятка рекламних агентств, великі рекламодавці.

задоволені ви першими результатами представленого дослідження?

Так. На сьогоднішній день, профінансована панель з 1200 чоловік. У той же час, всі згодні з тим, що панель з 5000 дозволить коректно вимірювати істотно більший спектр майданчиків. Практично всі, які цікаві рекламодавцям. Ми запрошуємо учасників ринку вкластися в розширене дослідження. Самі по собі представлені дані у мене сумнівів не викликають.

І навіть дані по Facebook?

Ви про те, що при зареєстрованих 600 тис. користувачів, місячна аудиторія, яку показало дослідження, мало не на порядок більше?

Артур, на AIN.UA встановлено промо Facebook як у вигляді кнопок «I like», так і окремим блоком зі списком користувачів. Аналогічні прояви розміщені на великій кількості сайтів, особливо новинних, відвідуваних. І по них, повірте, натискає величезна кількість людей, які не користуються Facebook, поки … А поштові розсилки? Багато зареєстровані користувачі дають йому логін і пароль від своїх поштових скриньок. І всі їх контакти отримують від Facebook інвайт.

Facebook для вас це партнер чи конкурент?

Це сервіс з іншої категорії – соціальна мережа. Ми вітаємо серйозного гравця, позитивно впливає на збільшення користування інтернет в Україні. І вже почали з переговори про партнерство.

Але ж у деяких країнах, він в якості джерела трафіку на сайти ЗМІ вже випередив Google. У нашій же країні ви часто виступаєте таким джерелом …
Ми завжди випереджали Google в якості джерела трафіку на українські ЗМІ, в рази. А змагання стимулює розвиток.

Розкажіть, з чим була пов’язана ваша PR-активність проти Google?

Ми розглядаємо Google в якості основного конкурента за роль стартової сторінки.

Чому обрали саме цю, досить незвичайну нішу?
Ми вважаємо, що відмінно підходимо на цю роль. Той же Google – хороша Пошукова система і ми самі використовуємо їх пошук. Але, в якості стартової сторінки, наш портал більш зручний для українського користувача.

А чому саме зараз?

За п’ять років з 2005 по 2010 роки ми знайшли безумовне лідерство в категорії «український портал», обійшовши за лояльної аудиторії найближчих конкурентів більш, ніж в два рази. Наступна мета – позиція найбільш популярною стартової сторінки українських інтернет користувачів. І тут нашими конкурентами є міжнародні бренди.

Але ж портали зазвичай міряють місячний охоплення?

Це від лукавого. Точно також, як міряти Facebook п’ятьма млн відвідувачів, які на нього зайшли з промо блоків або розсилок.

Якщо говорити про цифри з лічильників. Порівняйте наше ядро ??аудиторії та найближчих колег. Наше перевершує їх більше, ніж у два рази. ukr.net – один з найпопулярніших пошукових запитів, в рази популярніший, ніж запити по доменах наших колег.

80% денної аудиторії приходить до нас усвідомлено, набравши в адресному рядку або в пошуковій формі – укрнет, ukr.net або відкривши браузер, де ukr.net встановлений стартовою тощо. 80% органічного трафіку. При цьому наша денна українська аудиторія перевершує найближчого конкурента більш, ніж в два рази. А місячна не менше, ніж у півтора.

На завершення, запитання від читачів AIN.UA, навіяний недавнім опитуванням. Якщо в уанеті почнеться рух за чесні правила гри, які поки не будуть підкріплені законами, але однією з цілей якраз і буде доопрацювання цих самих законів, чи підтримаєте ви цю ініціативу?

Добру справу. Можна організувати такий рух під егідою ІНАУ.

«Майбутнє – за повним переходом ринку на платні оголошення»

червня 1st, 2011 Журнал «Предприниматель»

Компанію RIA.UA називають сьогодні лідером українського сегмента оголошень в інтернет. Їй належить найбільший проект в автомобільній тематиці, а також стрімко набирають популярність ресурси з пошуку роботи та нерухомості. У минулому році в її перспективність повірили і західні інвестори в особі холдингу Allegro Group. Про те як з маленької вінницької компанії вийшов гравець національного масштабу, в інтерв’ю AIN.UA розповів її генеральний директор Сергій Лужецький.

Розкажіть, з чого починалася RIA.UA і як сталося, що ви стали її менеджером в 17 років?

RIA.ua бере свій початок від web-сторінки медіакорпорації РІА. У 17 років я був її першим розробником. А коли проект почав розвиватися в бік оголошень, тобто самостійного інтернет-ресурсу, я став його проект-менеджером. У міру зростання, збиралася і команда. У 2004 р. була створена компанія RIA.UA і я зайняв пост CEO. Галузь у нас дуже молода. Тому і менеджери нерідко зустрічаються відповідного віку.

Які основні етапи в розвитку компанії ви можете виділити?

Перший, початковий – це власне створення RIA.UA як звичайною web-сторінки і поступовий розвиток проекту в сторону Класифайди. Другий – початок роботи нашого флагмана AUTO.ria.ua в 2004 р., етап розвитку цього проекту, його поступова монетизація.

Наступний етап – вихід на самоокупність проекту та запуск нового – DOM.ria.ua в 2006 р.. Ну і 2009 р. – це входження компанії в міжнародний холдинг Allegro.

Що з себе сьогодні представляє компанія?

Сьогодні в RIA.UA працює більше 80 чоловік (при цьому «текучка» кадрів зовсім невелика). Якщо говорити про структуру, то над кожним проектом працює тім-лідер, проект-менеджер, своя команда програмістів і менеджери з реклами.

Відділ маркетингу з двома підрозділами – офлайн та онлайн, а також відділ дизайну та інтерфейсів працюють над всіма трьома проектами. Адміністративний відділ займається загальними організаційними питаннями.

Якими фінансовими показниками можете поділитися?

За цей рік зростання доходу у гривні склав 88%, зростання кількості оголошень – 73%.

У структурі витрат 35% припадає на маркетинг, у тому числі на офлайн просування, 35% на фонд заробітних план – вважаю, що це досить високий показник.

Ваш офіс знаходиться у Вінниці, витрати там, напевно, нижче …

Звичайно, в цьому найголовніша відмінність роботи в регіонах – низькі витрати порівняно зі столицею і великими містами. Це стосується і оплати праці, яка на 50% менше, і вартості утримання офісу.

Втім, якщо проект медійний, то розташування, наприклад, у столиці, дає певні бонуси, оскільки в Києві знаходиться переважна кількість рекламодавців. Ми зі свого боку відкрили в Києві сейлз-хауз, щоб бути ближче до клієнтів. Ми не разу не пошкодували що заснували у Вінниці і не плануємо переїжджати куди б то не було.

Що приносить компанії основний дохід?

Найприбутковіша модель монетизації проектів на даний момент – медійна реклама. Це стало можливим завдяки досить великій аудиторії – мільйон відвідувачів на місяць. За останній час значно збільшилася частка прямих продажів – доходи від розміщення автосалонів, агентств нерухомості.

Зараз активно розвиваємо мікроплатежі від користувачів (в основному платять за виділення оголошень) і намагаємося розширити можливості оплати послуг усіма доступними способами: SMS, оплата через термінали, webmoney, через банк та інші. За цей рік частка таких платежів у структурі доходів досягла 30%.

Ми задоволені поточної диверсифікацією, але якщо дивитися на перспективу, то хочемо підготувати ринок до повного переходу на платні оголошення. Впевнені, майбутнє за цим. Тому частка мікроплатежів повинна значно зрости в найближчі роки.

Коли прийшло рішення зосередитися саме на ніші об’яв?

Оскільки RIA.UA виросла в рамках медіакорпорації РІА, то нашу долю багато в чому визначив офлайнові проекти компанії. А вони якраз і включають в себе газети оголошень – то є досвід роботи з Класифайди в компанії вже був накопичений. Наше завдання було розвинути його на онлайн-сегмент.

Кілька ваших проектів є дуже відвідуваними (наприклад, авто і будинок). У той же час деякі інші далекі від лідерства. З чим ви це пов’язуєте?

Почну з того, що RIA.UA входить в холдинг, в інтернет-групу RIA, яка включає в себе три компанії: RIA Алегро, RIA Multimedia і Sweet Dream Ukraine. У кожної компанії свій менеджмент, розробка та маркетинг.

RIA Алегро управляє RIA.UA і, відповідно, Класифайди: AUTO.ria.ua, DOM.ria.ua, RABOTA.ria.ua.

Друга компанія – RIA Multimedia реалізує контент-проекти: mamaclub.ua, myradio.ua.

Третя – Sweet Dream Ukraine – втілює мрії українців про туризм і відпочинок в реальність, і займається транзакціями – це проекти hotels24.ua і kvartira24.ua.

Я б не поспішав називати якісь проекти не популярними і далекими від лідерства – у кожного свої завдання. Якщо RIA.UA лідер в ніші Класифайди і має високу відвідуваність, то проекти hotels24.ua, kvartira24.ua зосереджені на транзакціях, а не відвідини. Так, через hotels24.ua відбувається 300 бронювань на місяць.

Що стосується контент-проектів RIA Multimedia, то вони зросли через офлайнових проектів корпорації RIA, тільки зараз вийшли на самоокупність і надають якісний контент користувачам. Всі ці проекти різні, їх потрібно розглядати окремо.

Добре, але якщо якийсь проект «не вистрілює», яка ваша стратегія?

Якщо ми бачимо що бізнес модель проекту протягом 6 місяців не працює – ми його припиняємо інвестувати. Так сталося, наприклад, з weekend.com.ua

Окремий напрямок роботи – інвестиції в нові проекти, стартапи. В першу чергу звертаємо увагу на команду проекту, а потім – на ідею. Адже відмінна команда втілить в життя найсміливіші ідеї, і навпаки. За останній рік ми інвестували в 4 стартапу.

У які саме?

Я не можу поки розкривати цю інформацію. Можу лише сказати, що проекти знаходяться ранніх стадіях. Думаю в 2010 р. ми всі їх побачимо в повному обсязі.

Розкажіть про вашу угоді з Allegro. Які були її умови?

Згідно з нашими домовленостями, ми не розкриваємо фінансові та інші умови угоди. Можу лише зазначити, що контрольний пакет залишився у корпорації РІА.

В Україну координація між українськими проектами, де Allegro є власником або інвестором, відбувається через регіонального менеджера Юлію Марищук. Крім того, є пряме співробітництво з усіма східно-і центрально-європейськими сайтами з групи Allegro по вертикалях – авто, дім, робота.

Партнерство українськими колегами найчастіше виражається в обміні досвідом. Наприклад, на базі нашого освітнього центру ми цього року провели дводенну конференцію розробників. З Prom.ua, наприклад, постійно спілкуємося про продажі, маркетинг та навіть займаємося крос-продажами наших рекламних продуктів.

До речі, сегменти ринку, в яких ви працюєте (авто, нерухомість, робота) дуже постраждали під час кризи. Як це позначилося на вас?

Значне падіння відбулося тільки на ринку оголошень про роботу.

При цьому сегмент оголошень автомобілів і нерухомості тільки виріс. Багато наших партнерів звернулися до інтернет-маркетингу в пошуках більш ефективних і низьких за вартістю методів залучення клієнтів, у чому ми їм успішно і допомагаємо.

Тому наша компанія за період кризи, тільки поліпшила свої показники і провела реструктуризацію роботи як всередині так і з клієнтами.

Ви заявили, що AUTO.ria.ua – ваш проект флагман. А який «другий» – робота або дім?

Другий наш проект це DOM.ria.ua. Проект розвивається динамічно, перше завдання побудувати портал національного масштабу з великим присутністю в кожному регіоні.

Ми активно займаємося формуванням відносин з агентствами нерухомості. Ми тільки цього року почали його монетизувати і вже кожні 20 агентство в Україну регулярно з нами співпрацює.

За останній час ми провели багато маркетингових офлайн заходів. У тому числі чотири конференції «Ефективний продаж нерухомості в Інтернет» (спільно з Mail.ru, Яндекс, Gemius). Наступна, до речі, буде в Києві 19 листопада.

В цілому ми плануємо вивести DOM.ria.ua на показники доходів порівнянні з AUTO.ria.ua в 2013 р.

А що в найближчих планах?
У нас три вектора розвитку зараз: новий дизайн RIA.ua, розвиток сервісів монетизації і мікроплатежів, в також мобільні технології.

На завершення також відкрию таємницю – в березні 2011 р. ми плануємо запустити ще один сайт оголошень, але подробиці зможу розповісти вже наступного року.

Акціонери «Інтертоп» задумалися про IPO

червня 1st, 2011 Журнал «Предприниматель»

Найбільший взуттєвої рітейлер Україні «Інтертоп» розглядає можливість розміщення акцій на біржі. Про це під час саміту IPO країн Центральної та Східної Європи (CEE IPO Summit), який проходить у Варшаві, повідомив Ігор Банатов, виконавчий директор групи компаній MTI (володіє мережею магазинів «Інтертоп»).

«Це один з альтернативних каналів залучення капіталу, який ми розглядаємо. Але це перспектива не цього року, це 2012-2013 роки », – сказав він під час презентації« Інтертопу »на Варшавській фондовій біржі.

При цьому Банатов зазначив, що в компанії на даний момент достатньо ресурсів для розвитку.

Він також повідомив, що власне виробництво взуття компанія налагоджувати не планує.

«Продаж і виробництво продукції – це зовсім різний бізнес. Ми не плануємо будувати власні заводи з виробництва взуття »- додав він.

Довідка! Група компаній MTI є одним з найбільших гравців на ринку інформаційних технологій Україна і володіє мережами мультибрендових і монобрендових магазинів взуття та одягу (мережі “Інтертоп”, Plato, Ecco та ін.) З 1993 року в Україні працює заснована компанією мережа взуттєвих магазинів “Інтертоп”.

Взуттєва мережа “MTI” налічує в Україну 146 магазинів загальною торговою площею 40,165 тис. кв. м і в Казахстані – 16 (2,884 тис. кв. м).

Коломойський цікавиться датської авіакомпанією «Cimber Sterling»

травня 31st, 2011 Журнал «Предприниматель»

Ігор Коломойський цікавиться датської бюджетною авіакомпанією «Cimber Sterling». У його плани входить створення сильного північноєвропейського перевізника, це він хоче зробити за допомогою шведської авіакомпанією «Skyways», в якій у бізнесмен контрольний пакет. Про це повідомляє данське видання «Borsen».

За даними датського видання, на даний момент «Cimber» знаходиться не в кращому стані і тому шукає можливих інвесторів. Переговори ведуться з кількома інвесторами, потенційно готовими вкласти кошти в компанію.

Однак, експерти позитивно оцінюють наслідки покупки компанії українським мільярдером. Ця новина про можливе придбання вже підвищила котирування акцій авіакомпанії.

Reference: Igor Kolomoisky is co-owner of financial-industrial group “Privat”, a member of the Supervisory Board of “Privatbank”.
RSS FeedПодпишитесь на нашу RSS ленту!